Переговори 27 держав-членів ЄС на саміті Євросоюзу в Брюсселі, заплановані на два дні, тривають четвертий день і поступаються за тривалістю лише дискусіям на зустрічі ЄС на найвищому рівні в Ніцці в грудні 2000 року, які тоді розтягнулися на рекордні п'ять днів.

"27 членів ЄС повернулися до пленарного засідання після тривалої перерви. Голова Європейської ради розпочав нараду", - оголосив близько 6-ї ранку офіційний представник глави Євроради Шарля Мішеля Баренд Лейтс.

За кілька хвилин він оголосив, що засідання закрито і продовжиться о 16:00. Напередодні, незадовго до півночі, він повідомив про 45-хвилинну перерву в роботі саміту, який, однак, тривав усю ніч, доки відбувалися всі нові і нові консультації.

Європейські ЗМІ відзначають напружену атмосферу обговорень бюджету ЄС на 2021-2027 роки і плану антикризового відновлення економіки, які внесли розкол у славнозвісну єдність Євросоюзу та розділили його на "північ", "південь" і "схід".

Як повідомила бельгійська газета L'Echo, на робочій вечері 27 європейських лідерів у неділю дуже схвильований Мішель закликав глав держав і урядів дійти згоди.

"Чи здатні 27 лідерів, що несуть відповідальність перед європейськими народами, збудувати європейську єдність, довіру? Чи цим розривом ми покажемо обличчя слабкої Європи, підірваної недовірою?", - поставив запитання Мішель перед учасниками зустрічі. Він додав, що хотів би, щоб на ранок газети вийшли із заголовками, що "ЄС впорався з нездійсненною місією".

Протягом неділі голова Євроради вів напружені консультації з європейськими лідерами за підтримки своїх однодумців - канцлера ФРН Ангели Меркель, президента Франції Еммануеля Макрона і голови Єврокомісії Урсулы фон дер Ляєн.

Після трьох днів дискусій основними пунктами, які завели в глухий кут переговори, були управління планом відновлення економіки, пропорція між субсидіями та позиками у відновлювальному фонді, критерії надання фінансової допомоги, дотримання принципів правової держави, знижки на внески до бюджету країнам ЄС, що є нетто-донорами.

Країни-донори - "ощадлива четвірка" (Австрія, Данія, Нідерланди, Швеція) і Фінляндія, що приєдналася до неї під час саміту, вимагали суворого контролю над тим, як держави-реципієнти допомоги її використовуватимуть. Прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте наполягав на праві вето щодо національних програм відновлення економіки.

Проти цього категорично заперечували особливо постраждалі від кризи Італія та Іспанія. "Таке вето неприпустиме і з юридичного, і з політичного погляду", - відреагував глава уряду Італії Джузеппе Конте.

Інший пункт розбіжностей - розподіл субсидій і позик. У первинній пропозиції Єврокомісії передбачалося розділити EUR750 млрд відновлювального плану на 500 млрд субвенцій і 250 млрд кредитів. Під тиском "ощадливих" Мішель запропонував субсидії у розмірі EUR450 млрд і позики - в EUR300 млрд. За даними джерел L'Echo, прибічники економії висловили бажання в неділю піти ще далі: скоротити субсидії до EUR350 млрд, проти чого заперечували Німеччина та Франція.

Невдоволення "ощадливих" викликав і загальний фінансовий пакет - відновлювальний фонд у EUR750 млрд плюс семирічний бюджет ЄС у EUR1,074 трлн. Вони вважають його надлишковим.

Ще одним каменем спотикання стала пропозиція про ув'язку фінансування для країн-одержувачів допомоги із союзного бюджету з дотриманням принципів правової держави. Єврокомісія запропонувала заморожувати цілком або частково допомогу для тих країн союзу, які ігнорують ці принципи. Це явно зачіпало інтереси Угорщини та Польщі, стосовно яких була активована стаття 7 договору про Європейський Союз, яка попереджає про можливість санкцій за серйозне порушення європейських цінностей.

Ця ініціатива викликала різкі заперечення угорського прем'єр-міністра Віктора Орбана. Його підтримала польська делегація.

Як повідомили європейські ЗМІ, якщо чергова спроба погодити позиції "півночі", "півдня" та "сходу" Євросоюзу виявиться провальною, то найближчими днями доведеться скликати ще один позачерговий саміт ЄС з метою досягти згоди до кінця липня.