Більшість українців не бачать змін у зв'язку з ухваленням закону про державну мову - опитування

14,8% українців зазначають, що української мови в їхньому житті стало більше після ухвалення закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" у квітні 2019 року, 23% - що ненабагато більше, 4,2% - що української в їхньому житті стало менше, а у 52% нічого не змінилося.

Такими є результати соціологічного дослідження "Ставлення населення України до закону про мову", проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) у травні-червні 2020 року.

36,3% опитаних цілковито згодні з тим, що держава повинна й надалі сприяти імплементації закону про мову в усіх сферах, 30,2% - швидше згодні, 11,9% - швидше не згодні, 7,9% - цілковито не згодні.

При цьому в регіональному розрізі швидше або цілковито згодних більше на заході (78,4%) і в центрі (71%), менше на сході (55,5%) і півдні (53,2%) країни, також на сході та півдні вищий відсоток тих, кому було важко відповісти.

Із тих, хто ствердно відповів на попереднє запитання, тобто згоден із тим, що держава має сприяти імплементації мовного закону, лише 13,1% відповіли, що цілковито задоволені діяльністю обраної в 2019 році української влади у сфері сприяння розвитку української мови, 30,5% - що швидше задоволені, 20,5% - що швидше не задоволені, 15,9% - цілковито не задоволені.

На запитання про етнічну приналежність 90,6% опитаних заявили, що вони українці, 4,1% - що росіяни, 1,5% сказали, що росіяни й українці одночасно, іншу національність назвали 2,3%.

Водночас на запитання про основну мову спілкування вдома 52,8% назвали українську, 29% - російську, 14,6% - українську та російську однаковою мірою, 3% - іншу мову.

Під час опитування методом інтерв'ю було опитано 2 тисячі респондентів, опитування репрезентативне за регіоном і типом поселення. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0.95 і з дизайн-ефектом 1.1) не перевищує 2,4% для показників, близьких до 50%, і 0,5% для показників, близьких до 1 або 99%.