19:03 18.09.2020

ВРП вважає розроблений НАЗК проект Антикорупційної стратегії на 2020-2024 роки таким, що суперечить чинному конституційному регулюванню суспільних відносин

5 хв читати
ВРП вважає розроблений НАЗК проект Антикорупційної стратегії на 2020-2024 роки таким, що суперечить чинному конституційному регулюванню суспільних відносин

Положення розробленого Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК) проекту Антикорупційної стратегії на 2020-2024 роки, які стосуються унормування питань судоустрою і статусу суддів, не можуть бути покладені в основу зміни законодавства, оскільки суперечать чинному конституційному регулюванню суспільних відносин, вважають у Вищій раді правосуддя (ВРП).

Відповідне рішення ВРП про затвердження позиції ради за результатами узагальнення пропозицій судів, органів та установ системи правосуддя стосовно проекту стратегії оприлюднено на сайті ради.

Як повідомляється, до ВРП надійшли пропозиції та зауваження до проекту стратегії від Ради суддів України, Національної школи суддів України, місцевих та апеляційних судів, Верховного Суду, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України, а також Асоціації розвитку суддівського самоврядування України, Асоціації суддів господарських судів України, Всеукраїнської асоціації адміністративних суддів, Всеукраїнської асоціації суддів у відставці.

"На ВРП законом покладено обов'язок узагальнювати пропозиції судів, органів та установ системи правосуддя стосовно законодавства щодо їхнього статусу та функціонування, судоустрою і статусу суддів. Позиція ВРП, сформована за результатами такого узагальнення, є обов'язковою для розгляду та врахування", - наголошується в повідомленні.

У ВРП дійшли висновку, що проект стратегії розроблений без аналізу ситуації щодо корупції та результатів виконання попередньої антикорупційної стратегії, не спирається на об'єктивні та достовірні дані досліджень у цій сфері. Зазначене суперечить статті 18 закону України "Про запобігання корупції" та статті 19 Конституції України, згідно з якою органи державної влади та їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

"Проектом передбачено внесення змін до чинного законодавства України з питань судоустрою і статусу суддів. Вони стосуються створення тимчасової незалежної Комісії з питань доброчесності, перевірки чинного складу ВРП, встановлення нових вимог до членів ВРП та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, відбору нових членів цих органів, оцінювання доброчесності суддів і кандидатів на посаду судді, запровадження механізмів перегляду рішень попереднього складу ВККСУ, надання НАЗК, Раді суддів України та Громадській раді доброчесності нових механізмів ініціювання дисциплінарного провадження стосовно суддів, запровадження можливості позбавлення статусу суддів у відставці за поведінку, несумісну зі званням судді, зміни порядку обрання суддів на адміністративні посади тощо", - йдеться в повідомлення ВРП.

У раді зазначають, що законодавство України не надає НАЗК повноважень щодо формування плану дій та заходів у сфері судоустрою і статусу суддів, тому ці питання можуть бути предметом регулювання стратегії.

У рішенні також зазначено, що реформа органів правосуддя не є суто антикорупційним заходом і має здійснюватися не лише в інтересах боротьби з корупцією, а, головним чином, з метою вдосконалення й підвищення ефективності роботи судів, органів суддівського врядування, а отже, і державного апарату країни в цілому.

Узагальнивши позиції судів, ВРП вказала на неприйнятність конкретних положень проекту.

Зокрема, щодо запровадження перевірки членів ВРП тимчасовою незалежною Комісією з питань доброчесності в рішенні зазначено, що така комісія за своєю суттю та повноваженнями є аналогічною комісії, діяльність якої рішенням Конституційного Суду від 11 березня 2020 року визнана неконституційною. Можливість створення органів та установ для перевірки членів конституційного органу державної влади законодавством не передбачена. Згідно з Конституцією України брати участь у формуванні органів державної влади, тим більше конституційних органів, мають право громадяни України, а не іноземці. Міжнародні партнери можуть мати виключно дорадчу функцію у формуванні таких органів. Участь міжнародних партнерів у формуванні конституційних державних органів фактично є посяганням на державний суверенітет України.

Запропонована проектом вимога щодо перевірки на доброчесність чинних членів ВРП, більшість з яких є суддями і вже пройшли зазначену перевірку, ставить під сумнів встановлені законом порядок і процедуру призначення судді на посаду, спростовує легітимність цієї процедури.

Норма про запровадження механізму позбавлення статусу суддів у відставці за поведінку, яка є несумісною зі званням судді, допущену як до, так і після звільнення, порушує конституційні гарантії незалежності судді.

Проектом передбачено застосування до судді стандарту доказування "обґрунтований сумнів у доброчесності", тобто фактично пропонується встановлення принципу "презумпції винуватості", що суперечить Конституції України, а також положенням Кримінального процесуального кодексу України.

У рішенні ВРП про норму, згідно з якою дисциплінарні палати при ВРП, сформовані на підставі конкурсу, здійснюють розгляд дисциплінарних справ щодо суддів, зазначено таке: "Здійснення дисциплінарного провадження є виключно компетенцією дисциплінарних органів ВРП - колегіального, незалежного конституційного органу державної влади та суддівського врядування, що повною мірою відповідає міжнародним стандартам у сфері судочинства. Вичерпний перелік підстав дисциплінарної відповідальності судді визначений законом України "Про судоустрій і статус суддів" (сім ознак істотного дисциплінарного проступку, 24 види дисциплінарних проступків). Отже, твердження про відсутність дієвих перманентних механізмів підтримки доброчесності суддівського корпусу має декларативний характер та не відповідає дійсності".

ВРП розкритикувала також положення проекту щодо отримання НАЗК права доступу до відомостей, які містять банківську таємницю, за письмовим запитом без рішення суду.

"Банківська таємниця належить до охоронюваних законом таємниць і саме тому потребує судового контролю. Ініціатива НАЗК отримувати поза межами судового контролю дані, що містять охоронювану законом банківську таємницю, суперечить численним нормам чинного законодавства", - йдеться в рішенні.

Пропозиція щодо здійснення адміністрування програмного забезпечення системи декларування статків безпосередньо НАЗК і розміщення відповідного програмно-апаратного комплексу в його приміщеннях є неприйнятною через корупційні ризики.

ВРП у своєму рішенні зазначила, що в чинному антикорупційному законодавстві закладено достатньо механізмів перевірки та контролю суб'єктів декларування, зокрема суддів, членів ВРП, ВККСУ, а також працівників суду. Натомість проект Антикорупційної стратегії на 2020-2024 роки не відповідає вимогам нормотворчої техніки, має декларативний характер, містить суперечливі твердження. Досягнення цілей подолання корупції не повинно супроводжуватися запровадженням нових невиправданих процедур, які за своїм змістом суперечать конституційним принципам, є такими, що нівелюють гарантії суддівської незалежності та завдають шкоди авторитету правосуддя.

ВРП вирішила визнати проект таким, що суперечить чинному конституційному регулюванню суспільних відносин. Рішення ВРП буде надіслане до НАЗК, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України.

Загрузка...

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

Завантаження...
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА