Організація трудової діяльності та повсякденного життя "ери пост-COVID" усе більше цікавить у Європі фахівців різних секторів і широку публіку, пишуть у середу європейські ЗМІ.

Багато уваги в громадських дискусіях та публікаціях ЗМІ приділяють майбутньому місцю дистанційної роботи в закладах і на підприємствах, де вона можлива.

Упровадження віддаленої роботи - не новина для європейських країн, і використання дистанційних методів розпочалося задовго до пандемії COVID-19, практично разом із поширенням інтернету. Десь ці методи використовували досить активно, десь - у незначній мірі. Але в будь-якому разі загальна вага цієї методики вирішальної ролі в загальному трудовому просторі не відігравала.

Пандемія, пишуть європейські ЗМІ, змусила поглянути по-іншому на дистанційні трудові процеси. І аж ніяк не тільки з точки зору епідеміологічної безпеки, а також у плані раціоналізації виробничих і творчих сфер.

Роботодавці низки секторів побачили в цьому насамперед ресурс економії на витратах щодо забезпечення робочих місць, а працівники - за умови збереження доходів - можливість економії грошей і часу на транспорті, зниження стресових ситуацій, зменшення людських контактів у періоди сезонних епідемій.

І хоча ці ідеї поки що переважно залишаються у сфері дискусій, більшість експертів упевнені, що "пост-COVID" супроводжуватиметься все більшим відсотком віддаленої роботи в найманій праці.

Інший цікавий аспект цієї теми порушив бельгійський телеканал RTBF. Як відобразиться досвід режиму ізоляції та дистанційної роботи на майбутньому людському житлі?

"Під час ізоляції будинок перетворився на робочий кабінет, рекреаційну залу, навчальний клас, спортивну залу, залу нарад, кінозалу... Іншими словами, став багатофункціональним простором, але який не завжди був здатний функціонувати", - описано ситуацію в аналізі, розміщеному на сайті каналу.

Архітектори та дизайнери вже розпочали роботу над прототипами житла "пост-COVID". Зокрема, експерти відомої швейцарської дизайнерської компанії Vitra побачили аналогію з ситуацією, коли на початку XX століття туберкульоз вплинув на архітектуру, що звернулася до проектів, які передбачали в нових будинках багато сонячного світла й ефективне провітрювання.

З початком пандемії коронавірусу, зазначає RTBF, багато людей у всьому світі намагалися залишити міста, перебратися в заміське житло, на свіже повітря, на дачі й вілли, мати більше зовнішнього простору. Але не у всіх є така можливість. Для тих, хто залишається в містах, потрібен хоча б мінімальний простір, щоб вільно дихати, - загальний зелений двір, патіо, великий балкон, нарешті, може бути, озеленений дах із виходом на нього мешканців.

У внутрішньому устрої необхідно удосконалювати системи вентиляції, що очищає повітря, та фільтрації водопровідної води. На порядку денному - тришарові віконні пакети для кращої ізоляції в холодну пору, зокрема щоб знизити витрати громадян на енергію, які можуть збільшитися за дистанційної роботи.

Передпокої можуть бути обладнані раковинами для миття рук відразу після приходу до приміщення з вулиці.

Імовірно, зникатимуть відкриті "американські кухні", з'єднані зі столовою або салоном. За постійного знаходження мешканців у будинку і необхідності ізольованого простору для дистанційної роботи або навчання вони втратять свою привабливість.

В ідеалі житловий простір потребуватиме змінної геометрії. Для цього будуть потрібні більш легка, вільно переміщувана мебель, розсувні перегородки, кушетки або робочі столи, що розкладаються зі стін.

На думку дизайнерів "пост-COVID", напрошується повернення в житло просторів для зберігання запасів продуктів, зокрема на випадок можливих епідемічних спалахів. Взагалі, нова концепція передбачає збільшити пристосування для складування речей: вбудовані шафи, додаткові полиці.

При цьому наголошується, що майже 80% житлових приміщень, в яких житимуть європейці у 2050 році, уже побудовано. Тому, вважають деякі дизайнери, варто було б відмовлятися від колишніх звичок організації свого життя в будинках і квартирах й облаштовувати старе житло відповідно до вимог нового часу.