28 жовтня в інформаційному агентстві "Інтерфакс-Україна" відбулася прес-конференція на тему "Нелегальний ринок ризикових товарів в Україні: економічна та споживча небезпека електротехніки".

Учасники надали статистику щодо причин пожежі через загоряння техніки, цифри проникнення сірого імпорту в галузь електроніки в Україні у 2020 році, продемонстрували динаміку тінізації галузі.

Генеральний директор Асоціації "Українські імпортери побутової електроніки" Софія Арасланова навела дані дослідження незалежної групи макроекономічного аналізу та прогнозу Ukraine Economic Outlook стосовно того, що товарна група «устаткування та електроніка» має найбільш питому вагу в загальному об'ємі контрабанди та складає 21,4 % від усіх товарів, що ввозяться нелегально.

Наслідки такого небезпечного тренду своєю статистикою проілюстрував начальник відділу департаменту запобігання надзвичайним ситуаціям ДСНС України Євген Лінчевський:

Так, за його словами, кожна десята пожежа в Україні відбувається через порушення правил пожежної безпеки при влаштуванні та експлуатації електроустановок. З цієї причини виникла 8031 пожежа, що становить 9,3% від загальної кількості пожеж. Лідерами у статистиці загорянь електроніки є телевізори.

Євген Лінчевський навів статистичні дані за минулий рік (2019), за якими найбільше пожеж спричинили такі електричні вироби:

• телевізор – 252 пожежі або 3 % від кількості пожеж від електровиробів;

• електрощит – 211 ( майже 2%);

• холодильник – 162 (1, 4 %);

• електроплита – 114 та інші обігрівальні прилади – 63 випадки пожеж.

За словами експерта, унаслідок пожеж загинуло 186 людей. Несправність електроплит спричинила загибель 27 осіб, а обігрівальних приладів – 15 осіб.

Підсумовуючи, начальник відділу департаменту запобігання надзвичайним ситуаціям ДСНС України Євген Лінчевський зауважив, що треба дотримуватись елементарних вимог при експлуатації електроприладів та користуватись технікою, яка офіційно завозиться в Україну, проходить всі відповідні випробування та процедури оцінки відповідності вимогам технічних регламентів. “Якість тих приладів, що ми використовуємо, є одним з факторів нашого безпечного життя і життя наших дітей і всіх українців”, - резюмував Євген Лінчевський.

Менеджер Комітету побутової електротехніки Європейської Бізнес Асоціації Вікторія Куликова підкреслила, що в Україні дуже гостро стоїть проблема реалізації нелегально ввезеної техніки, яка не проходила процедур оцінки відповідності вимогам українських технічних регламентів, (наприклад, щодо безпеки низьковольтного обладнання або електромагнітної сумісності), а відтак може бути небезпечною для споживачів. Техніка може мати інші параметри електроживлення або вилку підключення приладу ніж ті, що використовуються в Україні, а їх зміна може призвести до виходу приладу з ладу або короткого замикання.

Серед інших ризиків для споживачів Вікторія відзначила можливу відсутність безкоштовного гарантійного обслуговування, і навіть платного ремонту через те, що запчастини для такого приладу не постачаються в Україну, або ж відсутня необхідна документація для його ремонту.

 

Головним інструментом, який може допомогти споживачу ідентифікувати нелегально ввезений товар, пані Куликова назвала фіскальний чек та наявність україномовного маркування на товарі та обладнанні.

На думку Вікторії, фіскалізація галузі торгівлі побутовою технікою та електронікою у 2017 році була правильним кроком на шляху до детінізації економіки, так само, як і прийняті наприкінці минулого року детінізаційні Закони № 128 та 129. Вони нарешті скасували штраф в 1 гривню за невидачу фіскального чеку та передбачили можливість споживачу отримати «фіскальний кешбек» в разі виявлення, що йому видали підроблений чек. Так, норма щодо «кешбеку» має запрацювати з наступного року і може суттєво покращити ситуацію з реалізацією нелегально ввезеної техніки та покращити ситуацію із захистом прав споживачів.

«На жаль, у серпні цього року в Парламенті зареєстрували законопроєкти 3853-1 таи 3853-2, що пропонують скасувати як можливість кеш-беку так і необхідність видавати фіскальний чек при продажі побутової техніки та електроніки в цілому, - відзначила Вікторія Кулікова. - Сподіваємося, голос законослухняного бізнесу буде почуто, і реформи, направлені на детінізацію економіки та сфери торгівлі в Україні, будуть продовжені, а не навпаки скасовані, як то пропонується законопроєктами 3853-1 та 3853-2

- Дослідження, яке проводила компанія ГФК, – експертне опитування ринку про сіру долю у продажах електроніки та побутової техніки – показало, що основний обсяг продажів (близько 80%) відбувається через зловживання спрощеною системою оподаткування, - зазначила Софія Арасланова, – генеральна директорка Асоціації "Українські імпортери побутової електроніки" На ринку продажу наших товарів ( електроніка та побутова техніка) спрощена система оподаткування стала схемою для зловживань та агресивного податкового планування. Хоча будь-який продавець, враховуючи високу вартість товарів, досягає ліміту користування спрощеною схемою оподаткування за декілька тижнів торгівлі.

Нагадаємо, розмір тіні в ризикових галузях (електроніка, ліки, автозапчастини, алкоголь)  еквівалентний   82 млрд. грн., що становить 30% загального обсягу сірого імпорту та контрабанди в Україні. У вересні  ряд бізнес-асоціації звернулися до керівництва Верховної ради України із закликом не допустити  скасування норм законів №128-IX та №129-IX про програмні РРО і прозорі правила підприємництва.  Й закликали відізвати внесені у серпні до ВРУ законопроєкти  №3853-1 та №3853-2 про відміну фіскалізації електротехніки та ліків.