Експерти Венеціанської комісії заявили на зустрічі з представниками влади України, що готові підтримати їх у плані надання висновків щодо впливу рішення Конституційного Суду України на антикорупційну "архітектуру" країни.

Як повідомляє прес-служба Верховної Ради, в четвер в онлайн-бесіді з експертами Венеціанської комісії від українського парламенту взяв участь перший віце-спікер Руслан Стефанчук. Під час дискусії сторони обговорили основні проблеми, які виникли після рішення КС №13-р/2020 від 27 жовтня у справі за конституційним поданням 47 нардепів щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень закону України "Про запобігання корупції", Кримінального кодексу України.

Члени Венеціанської комісії запевнили у готовності надати оцінку потенційній наявності конфлікту інтересів в окремих суддів і надати низку рекомендацій, які включали б варіанти визначення та контролю доброчесності суддів КС, повідомили в прес-службі ВР.

В обговоренні взяли участь гендиректор Генерального директорату з прав людини та правових питань Ради Європи К.Джакомопулос і виконавчий секретар Групи держав проти корупції (GRECO) Дж.Еспозіто. А також в. о. секретаря Венеціанської комісії С.Граната-Менгіні, директор департаменту юстиції та правової співпраці Х.Юнкер та керівник відділу департаменту виконання рішень Європейського суду з прав людини П.Пушкар.

Від української сторони були міністр юстиції Денис Малюська, представник президента України в КС Федір Веніславський і представник ВР у КС Ольга Совгиря.

Як повідомлялося, 27 жовтня 2020 року КС визнав неконституційною кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації. У своєму рішенні суд резюмує, що законодавець "не дотримувався принципів справедливості і пропорційності як елементів принципу верховенства права", а, отже, ст. 366-1 (декларування недостовірної інформації) КК України суперечить ч. 1 ст. 8 Основного закону України.

Незабаром після цього президент України Володимир Зеленський провів екстрене засідання Ради національної безпеки і оборони (РНБО), за підсумками якого було скликано засідання Кабінету Міністрів в Офісі президента. Там Кабмін на виконання рішення РНБО ухвалив розпорядження, яким зобов'язав НАЗК невідкладно відновити доступ громадян до реєстру декларацій чиновників і забезпечити механізм їх спецперевірки. Уже 30 листопада це було виконано.

29 жовтня Зеленський вніс до парламенту законопроект "Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства", який передбачає припинення повноваження суддів КС. У проекті закону глава держави запропонував повернути редакцію закону "Про запобігання корупції" та Кримінального кодексу, що діяли до рішення КС від 27 жовтня.

3 листопада у Верховній Раді було зареєстровано законопроект, яким пропонується встановити, що КС уповноважений здійснювати конституційне провадження, якщо в його складі є щонайменше 17 суддів КС, які отримали повноваження. Згідно з чинним законодавством, КС уповноважений здійснювати конституційне провадження, якщо в його складі є щонайменше 12 суддів.

4 листопада народні депутати передали до КС заяву із закликом до суддів, які проголосували за скандальне рішення, добровільно скласти повноваження. Як повідомлялося на сторінці партії "Слуга народу" в соцмережі Facebook, заяву підписали 226 народних депутатів.