Заходи, вжиті українською владою щодо запобігання поширенню COVID-19, були неефективними - результат моніторингу

Уряду України слід провести аудит ефективності рішень, спрямованих на протидію поширенню COVID-19, оцінювати ризики під час запровадження заборон та обмежень, а також збільшити фінансування відповідних програм, вважають експерти, що здійснювали моніторинг політики кризового реагування на коронавірус.

Як розповіла у вівторок на прес-конференції в Києві менеджер проекту "Моніторинг політик кризового реагування на COVID на регіональному і національному рівні силами громадянського суспільства" Валерія Вершиніна, протягом чотирьох місяців представники фонду і громадські активісти здійснювали моніторинг рішень органів влади на загальнодержавному і національному рівні, аналізували відповіді на запити до відповідних органів та інформацію в ЗМІ.

Так, за її словами, збільшення тестування відбувається за рахунок комерційних тестувань, тобто самостійної оплати українцями тестів, а не в рамках державного фінансування.

Вона зазначила, що, попри те, що українська влада досить рано почала реагувати на виклики, пов'язані з COVID, "гроші розподіляються виключно шляхом перенесення бюджетних програм... здебільшого з місцевих бюджетів".

Також Вершиніна зазначила, що, незважаючи на існування Фонду боротьби з коронавірусом, лише незначна частина коштів спрямовується на медичні потреби.

Фактично, зазначила вона, забезпечення технічної бази для боротьби з COVID повністю лежить на регіональних і місцевих бюджетах, а організацію та формування ідей забезпечує Кабінет Міністрів.

"Для заходів усіх рівнів в Україні, на жаль, характерна відсутність інформації щодо оцінки потреб під час ухвалення управлінських рішень, відсутні елементи оцінки ризиків", - сказала вона.

Наводячи приклад, менеджер проекту зазначила, що під час закриття транспортного сполучення лише після того, як самі лікарі не могли добратися на роботу, почали запроваджувати заходи для вирішення цієї проблеми. Тобто, за її словами, рішення ухвалювали без оцінки ризиків.

Крім того, вона наголосила, що в заходах, які ухвалюють на загальнонаціональному рівні, немає системи комунікації та донесення інформації різним цільовим аудиторіям. Як приклад Вершиніна вказала на відсутність системи навчання викладачів для дистанційної освіти, а також належної інформації про дистанційне навчання для батьків.

Ще одна проблема, за її словами, це незначний горизонт планування. Як наслідок, у медичних закладах нині запасів медикаментів і необхідного обладнання менше ніж на місяць, хоча про другу хвилю COVID говорилося заздалегідь. Також вона наголосила, що ті закупівлі, які були зроблені для медичних потреб, фактично фінансувала місцева влада.

У цьому контексті за підсумками моніторингу менеджер проекту представила рекомендації уряду.

"Ініціювати та провести на загальнонаціональному рівні аудит ефективності рішень, спрямованих на протидію поширенню COVID", - сказала вона, відзначаючи перший крок, який необхідно зробити в цьому напрямі.

При цьому вона зазначила: "Ті заходи, яких вживали, значною мірою неефективні. На жаль, ремонт доріг не допомагає забезпечити лікарні та вилікувати хворих, а це більше ніж половина Фонду боротьби з COVID".

Також, за її словами, під час ухвалення рішень щодо введення обмеження та заборон в обов'язковому порядку уряду слід оцінювати ризики і запроваджувати механізм зменшення шкоди.

Крім того, необхідно збільшити фіксацію заходів із недопущення поширення COVID у сфері забезпечення медичних закладів і тестування.

На рівні ОТГ рекомендовано створити профільні комісії за участю громадськості, здійснити внутрішній аудит антикризової політики, налагодити комунікації залежно від цільових аудиторій у громаді.