У ВР закликають прагматично поставитися до укладення ЗВТ із Туреччиною, обстоюючи інтереси України

Заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський вважає за необхідне дуже відповідально підійти до укладення договору про зону вільної торгівлі (ЗВТ) з Туреччиною, обстоюючи інтереси України.

Про це Кисилевський заявив у четвер під час круглого столу на тему "Угода про Зону вільної торгівлі Україна-Туреччина: можливості і ризики", організованому Федерацією роботодавців України спільно з Центром розвитку ринкової економіки CMD-Ukraine.

За його словами, Туреччина - великий торговельний партнер України, тому проблеми, порушені на цьому заході, надзвичайно важливі для української економіки. Відповідно, вплив можливої ЗВТ з Туреччиною буде суттєвим, питання полягає лише в тому, яким саме: позитивним чи негативним.

"Що нині становить собою українсько-турецька торгівля? У 2019 році ми продали на турецькому ринку товарів на $2,62 млрд, тоді як Туреччина імпортувала на наш ринок $2,36 млрд. Тобто позитивне сальдо становило $264 млн. Таким чином, цей показник скоротився за останні вісім років у 6,6 раза. Більше того, уже за підсумками дев'яти місяців 2020 року вперше в історії двосторонніх економічних відносин зафіксовано негативне сальдо торгівлі між Україною і Туреччиною у розмірі $16,8 млн", - написав Кисилевський на своїй сторінці у Facebook.

Нардеп вважає, що причина такого стану справ у тому, що в структурі українського експорту переважають товари первинної обробки, тоді як турецькі компанії постачають в Україну переважно продукцію з високим рівнем доданої вартості. Це наочний приклад цілеспрямованої державної промполітики Туреччини та політики стимулювання експорту. В Україні ж досі так і не запрацював жоден реальний інструмент стимулювання високотехнологічного експорту.

Тому для України найбільш чутливим питанням переговорного процесу є те, на скільки та коли дві країни скоротять ввізні та вивізні мита на товари. І в цьому контексті важливо сказати, що у Туреччини мало не найвищий тарифний захист у світі. Звісно, він у рази перевищує український. Більше того, Анкара має право в односторонньому порядку фактично безрозмірно підвищувати ввізні мита більш ніж на половину наших товарів, уточнює Кисилевський. При цьому щодо більшості товарних позицій Туреччина застосовує загороджувальні ввізні мита на рівні 50-225%, зокрема навіть у рамках митного союзу з ЄС.

За словами голови комітету, "нині Туреччина фактично вимагає від України" виключити з режиму вільної торгівлі продукцію с/г переробки, зберегти обмеження на доступ для промтоварів на турецький ринок та експортні субсидії, а також миттєво скоротити ввізні мита с/г і промтовари з Туреччини, скасувати експортні мита на сировину.

"Причому останнє аргументується доволі цинічно - як передумова для збільшення товарообігу", - уточнює парламентар.

Він вважає, що на таких умовах ЗВТ не забезпечить позитивного ефекту для України. "Як мінімум це означає консервацію поточної структури експорту з поступовим збільшенням частки сировини, як максимум - подальшу деіндустріалізацію економіки", - пояснює нардеп.

Водночас для Туреччини підписання угоди на таких умовах забезпечить доступ до української сировини і ринок збуту готової продукції, зазначає Кисилевський.

"Що робити? По-перше, зараз необхідно невідкладно з'ясувати реальні наміри українських парламентерів. Українські громадяни та український бізнес мають знати, що втратить і що отримає Україна та кожна з галузей економіки. Я та ще 25 колег із парламенту підготували депутатський запит до прем'єр-міністра Дениса Шмигаля з метою отримати поточну редакцію проекту угоди, тарифні пропозиції тощо. По-друге, треба чітко окреслити червоні лінії на переговорах: що ми хочемо отримати, а що не можна здавати", - наголосив голова комітету.

Він додав, що як народний депутат разом з економічним комітетом ВР готові бути представниками бізнесу в донесенні цих критичних питань уряду.

"Очікую активної позиції галузевих асоціацій та аналітичних центрів з визначення інтересів українського бізнесу в цих торговельних переговорах із Туреччиною - "Укрметалургпром", асоціація "Укрцемент", Федерація роботодавців України, юркомпанія "Ілляшев та партнери", - резюмував Кисилевський.

Як повідомляло Мінекономіки, 28 серпня Туреччина направила оновлену тарифну пропозицію щодо доступу на свій ринок українських товарів. При цьому українські виробники стикаються з численними обмежувальними заходами, які країна запровадила з початку року.

Раніше Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) звернулася до влади з проханням вжити невідкладних заходів, щоб не допустити підвищення Туреччиною митних зборів на українську кондитерську продукцію. 20 серпня набув чинності указ президента Туреччини, яким запроваджується додатковий митний збір для 115 товарів, зокрема для кондитерської продукції. Згідно з ним, з імпортованої до Туреччини кондитерської продукції стягуватимуть додаткове мито в розмірі від 15% до 20%, за винятком продукції з ЄС та країн, з якими у Туреччини підписано Угоди про вільну торгівлю, пояснили в ЄБА.