Захист Кернеса не скористається можливістю закрити справу у зв'язку з його смертю, а домагатиметься виправдувального вироку - адвокат

Захист міського голови Харкова Геннадія Кернеса не клопотатиме про закриття справи у зв'язку з його смертю, повідомив адвокат Олександр Гунченко.

"Закриття кримінального провадження у зв'язку зі смертю обвинуваченого не є реабілітуючою обставиною. Оскільки наша консолідована позиція (позиція Кернеса та його адвокатів - ІФ) була домагатися виправдувального вироку, ми, навпаки, клопотатимемо про продовження слухання справи з метою посмертної реабілітації Геннадія Адольфовича. Родичі та сім'я також наполягають на цьому, щоб повернути йому його добре ім'я", - сказав Гунченко кореспонденту агентства "Інтерфакс-Україна" у четвер.

Київський райсуд Полтави у четвер, 24 грудня, через неявку сторін знову переніс підготовче засідання у справі щодо Кернеса та його охоронців Віталія Блінника та Євгена Сміцького. Засідання призначене на 29 січня.

Як повідомлялося, 16 грудня Кернес помер на 62-му році життя у берлінській клініці "Шаріте", де проходив лікування після ускладнень від COVID-19.

Раніше, 31 січня 2020 року Полтавський апеляційний суд задовольнив апеляційні скарги на ухвалене в серпні 2018 року рішення суду першої інстанції у справі стосовно Кернеса, Блінника та Сміцького і направив справу на новий розгляд до Київського районного суду Полтави.

25 січня 2014 року невідомі напали на учасників маршу на підтримку Євромайдану в Харкові. Того самого дня депутат Харківської облради Іван Варченко (ВО "Батьківщина") заявив про викрадення двох активістів Євромайдану - Олександра Кутяніна та Олексія Ряполова "після того, як вони знімали номери автомобілів "друзів Кернеса" біля готелю "Національ". Пізніше відділ зв'язків із громадськістю ГУ МВС України в Харківській області повідомив, що інформація про викрадення активістів Євромайдану не підтвердилася.

2 березня 2015 р. Кернесу було повідомлено про підозру в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2, 3 ст. 27, ч. 2 ст. 146 (незаконне позбавлення волі або викрадення людини), ч. 2, 3 ст. 27, ч. 2 ст. 127 (катування), ч. 2, 3 ст. 27, ч. 1 ст. 129 (погроза вбивством) КК України та про завершення досудового розслідування. Його охоронцям було пред'явлено підозру за ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 127, ч. 1 ст. 129 КК України.

26 березня 2015 року Генеральна прокуратура передала обвинувальний акт до Дзержинського райсуду Харкова.

2 квітня 2015 року Вищий спеціалізований суд України (ВССУ) оголосив резолютивну частину рішення щодо перенесення розгляду справи Кернеса до Київського райсуду Полтави.

10 серпня 2018 року суддя Київського райсуду Полтави Андрій Антонов ухвалив постанову, в якій розцінив систематичну неявку прокурорів на дебати у справі міського голови Харкова Кернеса та його охоронців Блінника та Сміцького як відмову від обвинувачення і закрив кримінальне провадження.

Це рішення оскаржили прокуратура, а також потерпілий Сергій Ряполов і його представник, адвокат Тетяна Зелькіна. Посилаючись на суттєві порушення КПК, допущені під час розгляду справи в суді першої інстанції, вони вимагали скасувати рішення Київського райсуду Полтави та призначити новий розгляд справи.

Кернес неодноразово заявляв, що не скористається можливістю закрити справу у зв'язку із закінченням термінів давності та домагатиметься виправдувального вироку.