Закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості" (законопроект №4241), прийнятий Верховною Радою 19 березня 2021, заборонить колекторам взаємодіяти зі споживачами у вихідні, святкові та неробочі дні, а також взаємодіяти з позичальниками більше двох разів на добу.

"Законодавчо не була врегульована діяльність колекторських компаній, не було ніяких заборон, що призводило до зловживань з боку кредиторів. Звичайно, споживачі подавали заяву про злочин за статтею про вимагання, однак результативність в більшості випадків зводилася до реєстрації кримінального провадження, допиту потерпілого і не більше. Наразі з'явиться дієвий механізм щодо захисту прав позичальників і врегулювання діяльності кредиторів та колекторів", — сказав агентству "Інтерфакс-Україна" асоційований партнер юридичної фірми "Правовий Альянс" Тарас Безпалий.

Він зазначив, що прийнятий закон визначає поняття врегулювання простроченої заборгованості, вперше дає визначення колекторської компанії, порядку реєстрації такої компанії, а також передбачає створення реєстру колекторських компаній.

Згідно з цим законом, кредитор при укладанні договору зобов'язаний буде попереджати позичальника про залучення колекторської компанії в разі виникнення прострочення за кредитом.

"Якщо в кредитному договорі відсутнє посилання на право залучення колекторської компанії, то таке залучення вважається незаконним, споживач кредиту має право на звернення до Нацбанку з повідомленням про порушення його прав", — сказав юрист.

Безпалий підкреслив, що законодавець також чітко визначив межі та порядок взаємодії кредитора/колекторської компанії із позичальником. Зокрема, закон дозволяє телефонні розмови особисто із позичальником або лише із особами, які надали на це свою письмову згоду та зазначені в кредитному договорі. Крім того, зустрічатися із позичальником можна лише в період з 9 до 19 години та лише за умови, що позичальник надав свою згоду на таку зустріч в завчасно обумовленому місці. Під час телефонної розмови колектори зобов’язані чітко повідомити повне найменування кредитора, ПІБ особи, що здійснює взаємодію, правову підставу взаємодії, розмір простроченої заборгованості.

На вимогу споживача кредитор/колекторська компанія протягом п’яти-семи днів зобов’язані надати документи, що підтверджують право вимоги боргу та його розмір. При цьому до моменту надання зазначених документів новому кредитору/колекторській компанії заборонено повторно взаємодіяти із позичальником.

Якщо споживач кредиту письмово не надав свою згоду, то кредитору, новому кредитору, колекторській компанії забороняється збирати дані щодо графіка його роботи, місця та часу відпочинку, поїздках, місця та часу зустрічі із рідними, друзями та іншими особами, а також забороняється збір інформації, розміщеної в соціальних мережах, інформації щодо стану здоров’я, політичних поглядів та релігійних переконань, членства у партіях та громадських об’єднаннях, фото та відеоматеріалів із зображенням споживача.

Також кредитодавцю, новому кредитору, колекторській компанії при врегулюванні простроченої заборгованості забороняється вчиняти дії, що зазіхають на особисту гідність, права, свободи, використовувати шантаж, погрози, вводити в оману щодо розміру, характеру та підстав простроченої заборгованості, передачі питання про стягнення заборгованості до суду, приховувати номер, з якого здійснюється дзвінок або надсилається повідомлення, використовувати сервіс автоматичного дозвону протягом більше 30 хвилин на добу, а також використовувати на конвертах або повідомленнях зображення, що містять погрози, інформацію про заборгованість, використовувати написи “виконавчий документ”, “рішення про стягнення”, “повідомлення про виселення” тощо.

Крім того, забороняється повідомляти третіх осіб про заборгованість споживача, вчиняти або погрожувати вчиненням дій, що можуть завдати шкоду репутації споживача, проводити особисті зустрічі без попереднього їх узгодження із споживачем, покладати витрати, пов’язані із стягненням простроченої заборгованості на споживача.

"В разі порушення вищезазначених вимог, споживач кредиту має право звернутись зі скаргою до Національного банку України, звернутись до правоохоронних органів щодо вчинення відносно нього злочинів (незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, вимагання), — прокоментував Тарас Безпалий.

Як повідомлялося, 26 березня голова Верховної Ради Дмитро Разумков підписав закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості" (законопроект №4241). Закон направлено на підпис президенту.