У Польщі асоціації з Україною є емоційно позитивними, спираються на особистий і родинний досвід, географічні образи та спільну історію, поняття сусідства і братерства, свідчать дані аналітичного звіту "Сприйняття України за кордоном. Польща", підготовленого Європейською дослідницькою асоціацією ERA для Українського інституту.

"Негативні асоціації пов'язані передовсім із політично-економічними викликами: корупцією, олігархами, недотриманням політичних обіцянок. Культурні асоціації розрізнені й ключової ролі у сприйнятті України не відіграють", - йдеться в тексті дослідження.

Наголошується, що загальне ставлення до України в Польщі неоднорідне, водночас фахове середовище налаштоване більш позитивно, ніж широка громадськість.

"Якщо фахівці дивляться на Україну через позитивний досвід професійної співпраці, то на сприйняття ширшого середовища впливає дискурс польських ЗМІ, які, з одного боку, небагато приділяють уваги ситуації в сучасній Україні, а з іншого - схильні поширювати негативні оцінки, пов'язані з політичними та суспільними тенденціями в Польщі останніх років", - йдеться в дослідженні.

Зазначено, що загалом можна виділити три основні теми, навколо яких формується неоднорідне сприйняття України в Польщі, зокрема, політичні події в Україні, українська імміграція до Польщі, спільна історична спадщина.

"Для кожної з них характерні позитивні і негативні способи висвітлення. Так, позитивне сприйняття української політики наголошує на боротьбі за незалежність, прагненні до свободи, демократичності, а негативне - на корупції, бідності, недоліках політичної системи. Тема української міграції може висвітлюватися і як загроза, і як можливість та фактор економічного розвитку польського суспільства. У темі спільної історичної спадщини наразі переважає політично інструменталізований конфліктний наратив", - пояснюється у звіті.

Також зазначено, що Україна та українська культура в Польщі сприймаються фаховим середовищем як явище європейського рівня, але поки що маловідоме і в країні, і у світовому контексті.

"Українська культура більше відома завдяки фольклору, нерідко у "шароварній" формі, а сучасний культурний продукт вимагає суттєвого посилення промоції. Попит поступово формується завдяки появі на польському ринку українського кіно, сучасних письменників і музичних гуртів", - йдеться у звіті.

Серед запропонованих до оцінки культурних феноменів найбільш відомими для опитаної аудиторії виявилися феномени та постаті, пов’язані з політичними подіями середини 2010-х років та активно висвітлювані в іноземних ЗМІ (наприклад, Майдан, Олег Сенцов), трагічні події історії України ХХ століття (Голодомор, Чорнобильська катастрофа), а також окремі історичні, історико-архітектурні феномени та постаті у сфері культури - різних періодів (наприклад, Київська Русь, Херсонес, Леся Українка, Сергій Жадан).

Дослідження проводилося в липні-грудні 2020 року. Основним методом дослідження були глибинні експертні інтерв'ю з представниками цільової аудиторії, які проводили польською або українською мовою. Інтерв'ю проводили за опитувальником, що містить близько 20 запитань.