Паризький суд завершив розгляд справи про фінансування передвиборної кампанії Саркозі і винесе рішення у вересні

Кримінальний суд Парижа у вівторок завершив розгляд справи про можливі порушення при фінансування передвиборної кампанії 2012 року екс-президента Франції Ніколя Саркозі, повідомляють французькі ЗМІ.

У суді за підсумками слухань оголосили, що вердикт у справі озвучать зранку 30 вересня 2021 року. Фігурантами справи є Саркозі і ще 13 осіб.

Прокуратура вимагає засудити колишнього главу держави до року в'язниці, включно із шістьма місяцями умовного тюремного ув'язнення. Також колишньому президенту загрожує штраф у 3750 євро. Сторона захисту закликала суд виправдати Саркозі.

Судовий процес, який прозвали у Франції справою "Бігмаліон", стосується передвиборної кампанії 2012 року, за підсумками якої Саркозі не зміг домогтися переобрання і програв вибори Франсуа Олланду.

Саркозі намагався через Конституційну раду Франції домогтися припинення цієї справи, проте в 2019 році цей суд відкинув аргумент екс-президента, який розраховував скористатися юридичним правилом "non bis in idem", яке передбачає, що не можна бути покараним двічі за один і той самий злочин.

Йдеться про те, що колишній глава французької держави вважав, що він вже покараний Конституційною радою у 2013 році, коли його викрили в перевищенні допустимих витрат (22,5 млн євро, встановлених для кампанії 2012 року) на більш ніж 363 тис. євро, які він повинен був відшкодувати до скарбниці.

Але це рішення було ухвалено до з'ясування навесні 2014 року системи оформлення за допомогою піар-агентства "Бігмаліон" підроблених рахунків для прикриття перевитрати на численні агітаційні мітинги в межах виборчої кампанії Саркозі близько 20 млн євро. Рахунки оформлялися на нібито проведені президентською партією UMP ("Союз за народний рух") заходи.

Справа "Бігмаліон" - не єдина, фігурантом якої є Саркозі.

Так, 1 березня 2021 року Саркозі засудили до трьох років ув'язнення, два з яких - умовно. Такі самі терміни - три роки, з них два умовно - отримали адвокат Тьєрі Ерзог і колишній прокурор Жильбер Азібер. Усі вони були фігурантами "справи про прослуховування" 2014 року.

Після того вироку Саркозі заявив, що подав апеляцію на рішення суду у справі про корупцію, але готовий звернутися і до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Він зазначив, що розслідування щодо нього велося "поза всяких процесуальних норм".

Розслідування концентрувалося на телефонних розмовах, які велися шифрованою лінією зв'язку. За даними слідства, Саркозі і Ерзог обіцяли Азіберу в обмін на інформацію посаду в Монако. Обіцянку в результаті не було виконано, але в прокуратурі визнали, що за французьким законом все одно йдеться про корупцію. Захист Саркозі наполягав, що вся справа будується на незначній розмові між Саркозі і його адвокатом.

Це стало першим у післявоєнній історії Франції судом, коли колишній президент постав на процесі особисто і був засуджений до реального терміну. До Саркозі в 2011 році судили ще одного колишнього президента - Жака Ширака - за фіктивні посади в паризькій мерії під час перебування Ширака мером французької столиці. Але через стан здоров'я він ніколи не з'являвся на лаві підсудних.