Міністр юстиції України Денис Малюська заявляє, що звернення Росії до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) зі скаргою на Україну через низку порушень з юридичної точки зору - "неминуча поразка".

"Судячи з прес-релізу генпрокуратури країни-агресора та їхнього ж МЗС, Росія сплутала ЄСПЛ з шоу на російському телебаченні - у заяві до суду виклали всі міфи російської пропаганди. Зовсім безглуздим такий вчинок не назвеш - у них з'явиться додатковий медіамайданчик для промивання мізків і медіа-привід, але з юридичної точки зору їх очікує неминуча поразка. Але хоч намагаються контратакувати у lawfare, де поки що всі голи - в їхні ворота", - написав міністр у Facebook у четвер.

У свою чергу заступник міністра юстиції України - уповноважений з питань Європейського суду з прав людини в Міністерстві юстиції України Іван Ліщина назвав скаргу "блискучою перемогою російської юридичної думки над здоровим глуздом".

"Цікаво, що на сайті Мін'юсту РФ щодо цієї блискучої перемоги російської юридичної думки над здоровим глуздом нічого немає... Невеличкий лайфхак колегам із Генпрокуратури РФ щодо участі в процесі в ЄСПЛ - є така гарна традиція заявникам пояснювати ЄСПЛ, які саме права, передбачені Європейською конвенцією з прав людини, порушені тими обставинами, на які вони посилаються", - написав заступник міністра  у Facebook.

Він також наголосив, що в повідомленні Генпрокуратури РФ немає посилань на статті Конвенції чи протоколів.

"І я не впевнений, що сам, без підказки від досвідчених працівників прокуратури РФ, можу вгадати, чиї і які саме конвенційні права були порушені блокуванням Північно-Кримського каналу або "виштовхуванням російської мови з суспільної сфери", "нападами на дипломатичні представництва" або "відмовою у правовій допомозі слідчим органам" (про всяк випадок: ані дипломатичні представництва, ані слідчі органи не мають прав, передбачених Конвенцією)", - зазначив Ліщина.

Окремо, за словами Ліщина, викликає питання, "як РФ збирається пояснювати виконання формальних вимог прийнятності, зокрема, шестимісячного строку подання заяви, наприклад, щодо скарг стосовно МН17, або подій на Майдані та у Будинку профспілок в Одесі, які відбулися в 2014 р.".

"Ні, я знаю, що є питання, чи ця вимога застосовується до міждержавних заяв, але сама РФ у справах, поданих Україною, багаторазово наполягала на її застосуванні", - уточнив заступник міністра юстиції.

Крім того, він додав, що викликає питання "фальстарт в оприлюднені інформації щодо нової заяви – на сайті суду ніякої інформації щодо нової міждержавної заяви немає, а Генпрокуратура вже звітує про її подання".

"Нарешті, вишенька на торті: заява МЗС РФ, в якій воно «очікує» «беспристрастного и неполитизированного отношения ЕСПЧ к российской жалобе, а также досконального исследования судом представленных государством-истцом материалов и доказательств". Тобто без такої заяви суд був би політизованим та неуважним, а з заявою нормально почнуть працювати. Може, МЗС встановить для ЄСПЛ якесь загальне правило, щоб він розглядав усі справи за участю РФ "неполітизовано" та "уважно" until instructed otherwise? Ну щоб іншим справам не було прикро, що про них МЗС нічого ЄСПЛу не писало…", - підсумував Ліщина.

Раніше в четвер Росія вперше звернулася до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) з міждержавною скаргою на іншу державу - Україну, скарга стосується цілої низки порушень, зокрема загибелі мирного населення, придушення свободи слова і водної блокади Криму.

Також Росія вказала в міждержавній скарзі до ЄСПЛ, що відповідальність за катастрофу малазійського "Боїнга" MH17 на Донбасі лежить на Україні - країна не закрила повітряний простір над зоною бойових дій і пізніше не розслідувала цю обставину.