Підвищити результативність роботи правоохоронних органів України, зокрема орієнтованих на забезпечення економічної безпеки, можливо за допомогою впровадження аналітичного підходу - Intelligence Led Policing (ILP), заявив голова ДФС Вадим Мельник в інтерв’ю.

Ця методологія, розроблена у Великій Британії у 1960-х роках, нині застосовується у більшості країн ЄС та у США.

“Intelligence Led Policing (ILP), або поліцейська діяльність, керована аналітикою, пропонує альтернативу. Ця модель надає інформацію, на основі якої мають ухвалюватися рішення, визначатися об’єкти розслідувань, ефективно розподілятися ресурси із урахуванням сфер та напрямів активності кримінального середовища. Таким чином, якщо коротко резюмувати, ILP – це сучасна модель правоохоронної діяльності, яка покликана прогнозувати ризики та впливати на дії й рішення. Як для практика, для мене найважливіше, щоб модель роботи давала мені чіткі відповіді на два основних питання: що розслідувати та як розслідувати. ILP дає відповіді на обидва”, - зазначає Мельник.

Він переконаний, що аналітичний підхід до правоохоронної роботи дозволить покращити умови ведення бізнесу в Україні.

“Озвучу, можливо, неочевидну для когось думку: впровадження комплексної аналітики в роботу правоохоронних органів кардинально вплине на умови ведення бізнесу в нашій країні. Цього року ми в ДФС змінили репресивний підхід в роботі на безпековий підхід. В контексті економічної безпеки це означає, що силовий тиск на бізнес звільнив місце для безпеки бізнес середовища та екологічності ведення бізнесу.

Робота правоохоронного органу в рамках безпекового підходу до правоохоронної діяльності забезпечується саме аналітикою. Вона дає змогу спрямовувати основні зусилля на боротьбу з явищами, які породжують кримінал, впливати на кримінальне середовище, і лише у другу чергу – працювати з конкретними суб’єктами”, - зазначає Мельник.

Він додав, що традиційна модель правоохоронної роботи вичерпала себе: “Але, повною мірою використовуючи аналітику, маючи можливість оцінювати ризики та прогнозувати розвиток кримінальних явищ та процесів, більш раціонально розподіляючи ресурси ми могли б досягти більшого меншими зусиллями. Я не просто розумію різницю, а й пересвідчився на власній практиці, що традиційна модель роботи правоохоронного органу повністю вичерпала себе. Майбутнє - за правоохоронною діяльністю, керованою аналітикою”.

Використання аналітики допоможе ефективніше використовувати ресурси Бюро економічної безпеки, вважає голова ДФС. БЕБ має запрацювати наприкінці вересня 2021 року.

“Головне завдання майбутнього бюро (БЕБ) – на стратегічному рівні визначити найбільші загрози економіці держави. Оцінити ризики за ступенем небезпеки, спроможності їм протистояти, виявити власні слабкі місця. У підсумку у БЕБ розумітимуть куди саме спрямувати основні ресурси, швидко і точно плануватимуть правоохоронні заходи для протидії найбільшим ризикам.

Так само створюються профілі ризиків для галузей бізнесу, організованих злочинних угруповань, і тут ILP також надає керівництву правоохоронних органів можливості для визначення пріоритетів і ефективного розподілу ресурсів. Більше того, стратегічний аналіз великих масивів даних дає змогу визначати тенденції розвитку загроз, розуміти як вони будуть змінюватись. Озброєні прогнозами, правоохоронці матимуть можливість підготуватися до таких змін і навіть випереджувати негативні події.

Якщо сказати простіше, то у законі "Про Бюро економічної безпеки України" закладено два концептуальних аспекти. По-перше, це аналітика, а потім слідча дія. Аналітики даватимуть рекомендації, як виявити нелегальний бізнес, його локацію, принципи роботи і як його ліквідувати (у законодавчий чи силовий спосіб). По-друге – це знищення системних кримінальних проявів (центри мінімізації, центри скруток по ПДВ)”, - заявляє Мельник.

Вадим Мельник очолює ДФС з грудня 2020 року.