В Офісі генпрокурора сподіваються, що Іловайська трагедія стане предметом розслідування МКС

В Офісі генерального прокурора сподіваються, що Міжнародний кримінальний суд (МКС) розпочне розслідування фактів військової агресії РФ проти України, зокрема, трагедії біля Іловайська у 2014 році.

На брифінгу в п'ятницю у Києві начальник департаменту нагляду за кримінальними провадженнями щодо злочинів, здійснених в умовах збройного конфлікту, Офісу генпрокурора Юрій Рудь наголосив, що під час розслідування за фактом Іловайської трагедії українське слідство враховує "правове середовище", яке було у 2014 році - режим проведення АТО. Він уточнив, що у форматі АТО такий спосіб застосування Збройних сил як оборонні дії та вихід із оточення не передбачені.

"Ніхто не міг припустити, що буде настільки масштабна антитерористична операція в нашій країні та вторгнення нашого північного сусіда", - додав Рудь.

Говорячи про напрям розслідування, яке стосується масового вбивства українських військовослужбовців, начальник департаменту уточнив, що на сьогодні в цьому злочині підозрюють чотирьох генералів Збройних сил РФ.

"Це перший заступник начальника Генштабу генерал Богдановський, заступник начальника Генштабу - начальник Головного управління генерал Картаполов, начальник Головного штабу - перший заступник командувача Сухопутних військ РФ генерал Істраков та начальник Центрального командного пункту Генштабу РФ генерал Мізинцев. Сукупністю зібраних доказів встановлено, що саме ці особи причетні до організації вторгнення збройних сил РФ у серпні 2014 року на території Донецької та Луганської областей, організації подальшого віроломного вбивства українських військовослужбовців під час виходу з оточення", - уточнив Рудь.

Він додав, що всі ці генерали оголошені в розшук.

Начальник департаменту Офісу генпрокурора звернув увагу на те, що матеріали про військові злочини РФ біля Іловайська містяться в інформаційних повідомленнях, направлених Україною до МКС серед інших доказів збройної агресії Росії. Він нагадав, що в грудні минулого року прокурор МКС повідомив про завершення попереднього вивчення ситуації щодо України, і у звіті МКС зазначено, що під час безпосереднього конфлікту на території України встановлено численні факти вчинення військових злочинів та злочинів проти людяності.

"Наступний крок, який ми очікуємо від Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду - це звернення безпосередньо до МКС для отримання дозволу на початок повноцінного розслідування", - сказав начальник департаменту Офісу генпрокурора.

Він наголосив: "Зважаючи на масштабність злочину - вбивства українських військовослужбовців у районі Іловайська в серпні 2014 року - а також суб'єктів, які безпосередньо організували вчинення цих злочинів, ми сподіваємося, що і ці злочини, і зазначені генерали стануть предметом розслідування МКС, а високопоставлені особи надалі постануть перед судом", - наголосив він.

Відзначаючи переваги МКС перед національним розслідуванням, Рудь звернув увагу на те, що Інтерпол не оголошує в розшук за злочини, вчинені в умовах воєнного конфлікту. "Відповідно, ми не можемо забезпечити затримання їх (підозрюваних - ІФ) на території інших держав. Однак МКС у разі початку розслідування... має право видати ордери, які дійсні на території всіх країн-учасниць Римського статуту", - сказав Рудь.

Отже, за його словами, хоч РФ і не є державою-учасником Римського статуту, підозрювані можуть виїхати на територію держави, яке є такою і "тоді може бути забезпечено їх реальне притягнення до кримінальної відповідальності".

"Ще одна перевага співпраці з МКС у тому, що чинний Кримінальний процесуальний кодекс є надмірно форматизованим. І використання звукозапису телефонних розмов російських військовослужбовців, отриманого не в рамках негласних розшукових дій... є неможливим у рамках українського законодавства. А стандарти доведення МКС дозволяють використовувати такі докази", - наголосив він.

Як повідомлялося, наприкінці серпня 2014 року поблизу Іловайська Донецької області російські найманці і підрозділи Збройних сил РФ, що вторглися на Донбас, оточили українські добровольчі батальйони, підрозділи МВС і ЗСУ, а згодом розстріляли українських військових, які після досягнення представниками армій двох країн відповідної домовленості виходили з оточеного міста так званим зеленим коридором.

Під час цих подій, за інформацією Генеральної прокуратури України, загинули 366 українських воїнів, 429 дістали поранення різного ступеня тяжкості, 300 потрапили в полон, ще близько восьми десятків вважаються зниклими безвісти. Крім того, Збройні сили України зазнали втрат в озброєнні та військовій техніці на суму майже 300 млн грн.

Улітку 2019 року газета The Guardian повідомила про доповідь британської дослідницької групи Forensic Architecture щодо участі РФ у боях поблизу Іловайська в Україні в 2014 році. За словами дослідників, вони зібрали і каталогізували численні знімки із супутників із зображенням російських озброєних конвоїв на території України, а також фотографії танка Т-72Б3. Дослідники зазначають, що на той час вони перебували на озброєнні лише у російської армії.

У серпні 2021 року Венедіктова анонсувала розсекречення результатів розслідування Іловайської трагедії.