У п'ятницю та суботу (1 і 2 жовтня) в Харківському національному театрі опери та балету відбудеться прем'єра сучасної мультимедійної опери "Вишиваний. Король України" Алли Загайкевич на лібрето Сергія Жадана.

"Це проект безпрецедентний, революційний у багатьох вимірах. Це дуже крутий кейс приватно-державного партнерства, коли спеціально для державного театру було замовлено твір для виконання і для включення до постійного репертуару", - заявила продюсер Олександра Саєнко (Відень) на прес-конференції в четвер.

"Юрій Шевельов сказав, що світ сприйме нас лише модерними. Ми демонструємо, як ми ідентифікуємо себе. Ми представляємо по-новому Україну Європі й усьому світу, підкреслюючи і історичні зв'язки, і експериментаторський, новаторський дух, і юну енергію нашої нації", - додала Саєнко.

В основу опери покладена історія ерцгерцога Вільгельма фон Габсбург-Лотаринзького, відомого як Василь Вишиваний. Керівники театру звернулися до президента БФ "Україна XXI", почесного консула Республіки Австрія в Харкові Всеволода Кожемяка з ідеєю створити сучасну українську мультимедійну оперу, і він запропонував присвятити новий твір фігурі, яка об'єднує австрійську та українську історію.

"Мені дуже приємно, що саме в 30-річчя Незалежності України ми пам'ятаємо і віддаємо належне Вільгельму Габсбургу, людині, яка була військовим діячем і стала видатною завдяки любові до України, людині, яка віддала своє життя за Україну", - зазначив генеральний директор театру Олег Оріщенко.

За словами керівника проекту від театру Ігоря Тулузова, під час роботи над постановкою колектив зіткнувся з різними викликами, від пандемії, через яку довелося кілька разів переносити дату прем'єри, до матеріалу, що не характерний для академічного театру.

"Один виклик - це матеріал. Дуже цікавий, дуже незвичний для академічного театру, який звик до академічної музики. Ще один виклик - техніко-технологічний, який був пов'язаний зі сценографією, із забезпеченням цього проекту. Нам потрібно було не лише закупити обладнання... а й зрозуміти, як його використовувати", - сказав Тулузов.

"Уперше в Україні використовується електроакустична партія в оперному театрі, де обробляється симфонічний оркестр у реальному часі. Уперше використовується складна і повномірна палітра тембрів співу... У цій опері, крім тембру бельканто, використовуються... інші види розширених технік голосу", - додала композитор Алла Загайкевич.

Режисер-постановник вистави, генеральний директор і художній керівник Івано-Франківського національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка Ростислав Держипільський зазначив, що для нього це перший досвід оперної постановки, і він був приємно здивований здатністю акторів працювати не за звичними стандартами.

"Найскладніше в тому, що я вперше працював у форматі не драматичного театру, а у форматі оперного театру, де є свої закони, свої канони, до яких я не звик. Мені хотілося поєднати не лише вокал, який, як ви зрозуміли, тут не є класичним, тим, до якого ми звикли. Він інший. Тут, крім володіння вокалом, навіть не класичним, потрібні власне акторські здібності. Я цього боявся, це було важко. Але це було і приємною несподіванкою. Я зустрівся з колективом, з виконавцями, які... приймали цей виклик, можливо ламали себе, робили те, що вони не звикли робити", - сказав Держипільський.

У постановці задіяні близько 200 артистів. Спеціально для вистави було пошито понад 350 костюмів і створено триярусну "вертепну" конструкцію. Загальна вартість постановки, з урахуванням спонсорського внеску перевищує 17 млн грн.

Ерцгерцог Вільгельм Габсбург Лотаринзький (1895-1948 рр.) ще підлітком захопився українською культурою, вивчив українську мову і читав українську літературу. Його вважали одним із головних претендентів на титул короля України, якби таке королівство було створено після Першої світової війни, хоча сам Вільгельм ніколи не заявляв свої права на трон. Своє прізвисько ерцгерцог отримав у 13 полку уланів, що складався переважно з українців, яким він командував у Першу світову. Один із солдатів подарував Вільгельму вишиванку, яку він часто носив. За цю звичку ерцгерцога прозвали Василем Вишиваним (наголос на другому складі). У Другу світову війну жив у Відні, брав участь в антинацистському русі опору, підтримував контакти з ОУН і французькою розвідкою. У серпні 1947 року органи радянської держбезпеки заарештували Вільгельма і вивезли його до Києва. 25 травня 1948 року Вільгельма засудили до 25 років ув'язнення. Через кілька місяців він помер у Лук'янівській в’язниці.