Голова депутатської фракції "Голос" Ярослав Железняк вважає, що у негативному резонансі, пов'язаному зі спецоперацією із затримання найманців приватної військової компанії "Вагнер", винен не колишній начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Василь Бурба, а люди з оточення президента України, які кілька разів змінювали версії подій і неправильно інформували главу держави.

"У влади було півтора року для того, щоб дати відповіді на всі питання про "вагнерівців". Вони хоч і давали ці відповіді, але щоразу змінювали версії. На якому етапі винен пан Бурба у тому, що влада чотири чи п'ять разів змінювала версії подій, я не знаю, як і в тому, що влада свого часу провалила голосування за створення ТСК (тимчасової слідчої комісії Верховної Ради – ІФ), для розслідування цієї справи, ініційованої моїм заступником, кіборгом Романом Костенком, але в проблемах, пов'язаних із "вагнерівцями", винні не Бурба, не журналісти Бутусов і Соколова, а люди, які спочатку мовчали, а потім, дуже часто, намагалися вкласти в уста президента ці різні версії. Наразі, коли брехню розкрили, сподіваюся, буде належна реакція правоохоронних органів", – сказав Железняк у коментарі агентству "Інтерфакс-Україна" у п'ятницю ввечері.

Він також зазначив, що незважаючи на заяви президента щодо Бурби, довіра до наших розвідувальних органів залишається на досить високому рівні.

"Мені здається, що цей резонанс, викликаний заявами Бурби, а потім - і його наступника про можливу атаку Російської Федерації, якраз і став можливим завдяки цій довірі", - додав парламентарій.

Як повідомлялося, президент України Володимир Зеленський на прес-марафоні у п'ятницю заявив, що колишній начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Василь Бурба розголошує секретну інформацію про спецоперацію із затримання найманців приватної військової компанії (ПВК) "Вагнер", чим порушує законодавство. Більше того, глава держави зазначив, що Бурба мав намір втягнути Україну в скандал із Туреччиною у зв'язку з загрозами безпеки при можливій посадці літака з "вагнерівцями" в Україні.

29 липня 2020 року поблизу Мінська затримали 33 членів приватної військової компанії (ПВК) Вагнера. 12 серпня Офіс генерального прокурора (Україна) звернувся до Генеральної прокуратури Республіки Білорусь із запитами про видачу 28 осіб з російської ПВК Вагнера, які "брали активну участь у бойових діях на території Донецької та Луганської областей у складі терористичних організацій "ЛНР" та " ДНР".

14 серпня стало відомо, що Білорусь віддала Росії 32 із 33 затриманих "вагнерівців".

18 серпня низка українських ЗМІ повідомила, що СБУ та Головне управління розвідки Міноборони готували операцію із затримання членів ПВК Вагнера: вони мали вилетіти з Мінська до Стамбула, але в польоті один із пасажирів мав імітувати погіршення здоров'я, унаслідок чого літак мав здійснити вимушену посадку в Києві, де "вагнерівців" мали затримати.

17 листопада 2021 року було оприлюднено звіт компанії Bellingcat, яка здійснювала власне розслідування провалу операції із захоплення членів ПВК Вагнера в липні 2020 року. Відповідно до звіту, підготовлений Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України (ГУР МОУ) план операції із затримання групи найманців, яких підозрюють в участі у бойових діях на Донбасі, схвалило політичне керівництво України в липні 2020 року.

19 листопада 2021 року начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони (2016-2020 рр.) Василь Бурба заявив, що команду перенести операцію захоплення "вагнерівців" у липні 2020 року дав президент України, про що йому повідомив глава Офісу президента Андрій Єрмак.