"Вагнергейт" посилив довіру до розвідувальних органів України

Народний депутат із фракції "Європейська солідарність" Ірина Фріз переконана, що ситуація, пов'язана зі спецоперацією із затримання найманців приватної військової компанії "Вагнер", посилила довіру українців до відповідальних розвідувальних органів.

"Щодо операції: план заходів, як випливає з опублікованих документів, був затверджений міністром оборони Зеленського - паном Тараном, тож Зеленський із самого початку мав бути в курсі такого масштабу операції, санкціонованої представником його уряду. Не розумію сенсу обговорювати зараз гіпотетичні сценарії розвитку подій у узгодженій скасованій операції", – сказала вона у коментарі агентству "Інтерфакс-Україна" у п'ятницю ввечері.

У цьому випадку, на думку парламентарія, публічному обговоренню підлягає "факт брехні глави держави за фактом підготовки операції, відсутність координації операції на стадії реалізації, а також, і це головне, дистанціювання Зеленського від неї після того, як її скомпрометували".

"Адже президент мав докласти зусиль для мінімізації ризиків для держави, оперативного складу розвідки та прикриття осіб, які брали участь у її підготовці та реалізації. У медійному контексті Зеленський програв, адже на самій посаді його реакція на "вагнергейт" свідчить про пріоритет особистих рейтингів та популярності інтересів держави та безпеки особового складу Збройних сил. Переконана, що вагнергейт, навпаки, додав довіру до розвідувальних органів України", – наголосила Фріз.

Як повідомлялося, президент України Володимир Зеленський на прес-марафоні у п'ятницю заявив, що колишній начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Василь Бурба розголошує секретну інформацію про спецоперацію із затримання найманців приватної військової компанії (ПВК) "Вагнер", чим порушує законодавство. Більше того, глава держави зазначив, що Бурба мав намір втягнути Україну в скандал із Туреччиною у зв'язку з загрозами безпеки при можливій посадці літака з "вагнерівцями" в Україні.

29 липня 2020 року поблизу Мінська затримали 33 членів приватної військової компанії (ПВК) Вагнера. 12 серпня Офіс генерального прокурора (Україна) звернувся до Генеральної прокуратури Республіки Білорусь із запитами про видачу 28 осіб з російської ПВК Вагнера, які "брали активну участь у бойових діях на території Донецької та Луганської областей у складі терористичних організацій "ЛНР" та " ДНР".

14 серпня стало відомо, що Білорусь віддала Росії 32 із 33 затриманих "вагнерівців".

18 серпня низка українських ЗМІ повідомила, що СБУ та Головне управління розвідки Міноборони готували операцію із затримання членів ПВК Вагнера: вони мали вилетіти з Мінська до Стамбула, але в польоті один із пасажирів мав імітувати погіршення здоров'я, унаслідок чого літак мав здійснити вимушену посадку в Києві, де "вагнерівців" мали затримати.

17 листопада 2021 року було оприлюднено звіт компанії Bellingcat, яка здійснювала власне розслідування провалу операції із захоплення членів ПВК Вагнера в липні 2020 року. Відповідно до звіту, підготовлений Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України (ГУР МОУ) план операції із затримання групи найманців, яких підозрюють в участі у бойових діях на Донбасі, схвалило політичне керівництво України в липні 2020 року.

19 листопада 2021 року начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони (2016-2020 рр.) Василь Бурба заявив, що команду перенести операцію захоплення "вагнерівців" у липні 2020 року дав президент України, про що йому повідомив глава Офісу президента Андрій Єрмак.