Головний редактор "Нової газети" Дмитро Муратов у своїй нобелівській лекції закликав до припинення мілітаристської риторики та пропаганди війни, процитувавши слова іншого нобелівського лауреата, екс-президента СРСР Михайла Горбачова.

"Припинити яструбиний клекіт!" Чим не сучасна програма для політики та журналістики – налагодити життя без похоронок?” – заявив Муратов, під час виступу після вручення йому Нобелівської премії миру.

Він нагадав, що цими словами Горбачов 18 квітня 1988 на засіданні Політбюро перервав вимогу одного з міністрів залишити радянські війська в Афганістані.

Тим часом сьогодні, зазначив Муратов, у Росії та інших країнах стала популярною думка, що "ті політики, які уникають крові – слабкі люди", а "загрожувати світові війною – обов'язок справжніх патріотів".

"Влада активно продає ідею війни. (...) Під впливом агресивного маркетингу війни люди звикають до думки про її допустимість", - наголосив він, поклавши на "уряди та близьких до них пропагандистів" "усю повноту відповідальності за мілітаристську риторику на державних телевізійних каналах".

За його словами, "гібридні бойові дії, трагічна, потворна та злочинна історія з "Боїнгом МН-17" зруйнували відносини Росії та України", і "у хворих головах геополітиків війна Росії та України перестала здаватися неможливою".

Але, додав він, до подій на сході України додалася криза з біженцями на кордоні Білорусі та ЄС, яку Муратов називає "грою Олександра Лукашенка на межі великої крові". "Його військові женуть під автоматами біженців з Близького Сходу на ланцюги автоматників, які охороняють кордони Євросоюзу. Сторони обвинувачують один одного, а люди, що збожеволіли, кидаються буквально між двома вогнями", - заявив нобелівський лауреат.

Свою промову Муратов почав із витягів із нобелівської лекції академіка Андрія Сахарова, процитувавши його слова про те, що "мир, прогрес, права людини – ці три цілі нерозривно пов'язані".

Проте, констатує Муратов, сьогодні "світ розлюбив демократію, світ розчарувався у правлячих елітах, світ потягнувся до диктатури". "Виникла ілюзія, що прогресу можна досягти технологіями та насильством, а не дотриманням прав і свобод людини. (...) Диктатури забезпечили собі спрощений доступ до насильства", - пояснив Муратов.

Він зазначив, що зараз у Росії "борються дві тенденції": з одного боку, президент Росії допомагає встановити пам'ятник до 100-річчя академіка Сахарова, а з іншого Генпрокуратура РФ вимагає ліквідувати створений Сахаровим "Меморіал" (визнаний у РФ НКО-іноагентом).

"Меморіал" опікується реабілітацією жертв сталінських репресій. А обвинувачують його прокурори у "порушенні прав людини"! Нагадаю, "Меморіал" створив Сахаров. Може, пам'ятник мертвому Сахарову безпечніший, ніж його живий чинний проект?" - сказав він і додав, що "Меморіал" - не "ворог народу", а "друг народу".

Муратов став першим російським журналістом - лауреатом Нобелівської премії миру, а також першим громадянином Росії, удостоєним цієї нагороди. Він розділив нагороду з філіппінською журналісткою Марією Рессою. Церемонія нагородження відбулася в Осло у п'ятницю. Згідно з рішенням Норвезького нобелівського комітету, вони удостоїлися цієї премії "за їх зусилля щодо захисту свободи слова, яка є умовою для демократії та міцного миру".