Україна допускає викуп/обмін євробондів і розширення валют в оновленій стратегії управління держборгом

Міністерство фінансів України за сприятливих ринкових умов продовжить практику викупу або обміну державних цінних паперів (єврооблігацій) для вирівнювання графіка погашення, йдеться в оновленій середньостроковій стратегії управління держборгом – на 2021-2024 роки.

Відповідно до документа, затвердженого урядом 9 грудня та опублікованого на сайті Мінфіну, передбачаються два варіанти дій: викуп/обмін певного випуску або частковий викуп/обмін широкої лінійки випусків.

Крім цього, у стратегії як один із заходів зниження валютного ризику держборгу зазначається диверсифікація іноземних валют у борговому портфелі. "Випуск цінних паперів, номінованих в інших іноземних валютах (євро, ієна тощо), також може сприяти продовженню середнього терміну до погашення державного боргу та зменшенню середньої вартості його обслуговування", - зазначається у документі.

Мінфін пояснює, що через нижчі відсоткові ставки поточні умови на європейських ринках облігацій привабливіші порівняно з ринком облігацій у доларах США. "Крива відсоткових свопів у доларах США значно вища за аналогічну криву в євро, водночас спреди за інструментами в євро для України значно ширші. Отже, сприятливі ринкові умови для проведення операцій у євро у разі звуження спредів можуть бути використані для зниження кривої прибутковості державних цінних паперів України та, відповідно, для зменшення вартості обслуговування державного боргу", – йдеться у стратегії.

Ще однією метою диверсифікації валютної структури держборгу Мінфін називає подальше збільшення кола інвесторів у державні цінні папери та розширення джерел фінансування.

"Альтернативним джерелом фінансування бюджету та зменшення валютного ризику державного боргу є випуск на міжнародному ринку нових боргових інструментів, номінованих у гривні. Доцільність такого розміщення визначатиметься наявністю попиту та умовами на міжнародному ринку капіталу", – зазначається також у стратегії.

Згідно з документом, орієнтовний план дій на нинішній та наступні три роки передбачає побудову кривої єврооблігацій у євро та США, збільшення обсягів розміщення облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП) у гривні, зокрема за рахунок участі міжнародних інвесторів.

У стратегії уточнюється, що на кінець 2020 року частка держборгу у гривні становила 38%, у доларах США – 39%, євро – 15%, SDR – 8% та в японській ієні – 1%, тоді як завданням є збільшити частку нацвалюти до 41% до кінця цього року, 44% – до кінця наступного та 51% – до кінця 2024 року.

Стратегія ставить за мету скорочення прямого держборгу України, який склав 60,8% ВВП на кінець 2020 року, до 56,9% ВВП до кінця 2021 року, 50,8% ВВП – до кінця 2022 року, до 47% – до кінця 2024 року.

Крім цього, вона передбачає збільшення середньозваженого терміну до погашення держборгу з 6,4 року у 2021 році до семи років у 2024-му, хоча у 2022 році очікується скорочення цього терміну до шести років та збільшенням до 6,5 років у 2023 році.