Тиждень тому Володимир Зеленський під час виступу у Верховній Раді анонсував закони про економічний паспорт українця та Фонд майбутніх поколінь. Вони дозволять  розподіляти вигоду з користування надрами між громадянами напряму, а  наступним поколінням — розбагатіти вже у 18. Далі розповідаємо детальніше, що передбачають ці законопроєкти, та як подібні ініціативи працюють за кордоном.

Що таке “економічний паспорт українця”?

Економічний паспорт українця — рахунок, який держава відкриває при народженні дитини. Його можна буде використати на обмежену кількість цілей. Зокрема, щоб  купити житло, оплатити освіту у технікумах та вишах, перевести кошти на рахунок недержавного пенсійного фонду. Отримати доступ до рахунку особа зможе, коли вона досягла повноліття та за умови, якщо прожила на території України протягом п’яти років. Виняток планують зробити для лікування тяжких хвороб, наприклад, раку, інфаркту міокарда, інсульту тощо. Тоді кошти можна використати і до 18-ти років. Виплати можуть отримати громадяни, які народились з 1 січня 2019 року.

А звідки гроші?

Держава планує залучити надходження з рентних плат за користування надрами. Відповідно, платити будуть підприємства, які видобувають корисні копалини. Відсоток від надходжень з ренти планують постійно збільшувати: за видобування корисних копалин загальнодержавного значення з 35% у 2023-му до 70%, а от за  видобування нафти, газу та газового конденсату — з 47,5% до 95%. Ренту за користування надрами в межах континентального шельфу планують віддавати повністю, але почати з 50% у 2023-му році. Для накопичення коштів планують створити Фонд майбутніх поколінь, який будуть поповнювати на дві мінімальні зарплати за рік життя. При ньому створять державну компанію-адміністратора, який зможе інвестувати кошти Фонду в активи. Подібні практики вже існують за кордоном.

Як це працює в інших країнах? 

Норвегія йде шляхом накопичення і підтримки. Коли  у 1969-ому на узбережжі країни відкрили великі запаси нафти,в уряді з’явилась ідея використати нові надходження для стабільності. Пенсійний фонд країни складається з двох окремих фондів. Основа меншого фонду — це кошти, вкладені ще у 1970-х роках. Ці кошти держава інвестує у скандинавські компанії. З 1979 року у менший фонд не надходять нові кошти, а функціонує він для майбутніх страхових виплат від держави. 

Більший фонд (“Глобальний”) акумулює надприбутки з видобутку нафти та інвестує їх у іноземні компанії. Наразі фонд оперує активами вартістю $1,4 трлн. При Фонді створили Раду з етики, яка слідкує за інвестиціями. Так, наприклад, Глобальний фонд не може вкладати у компанії, що виготовляють зброю, тютюн та алкоголь. А з 2019 року парламент Норвегії заборонив інвестувати у компанії, які надають перевагу викопним джерелам енергії, зокрема нафті, вугіллю чи природному газу. Держава і Глобальний пенсійний фонд Норвегії працюють в симбіозі для підтримки одне одного: профіцит бюджету нараховують у Фонд, а дефіцит бюджету покривають коштами Фонду. 

Досвід Об’єднаних Арабських Еміратів більш схожий на ідеї українського законопроєкту. Тут також виплачують кошти громадянам напряму, за умови виконання певних умов. Перш за все, з держбюджету виплачують кошти, коли людина досягла повноліття — близько $100 тис. При цьому дитина має бути обов’язково громадянином країни. Окрім того, подружня пара отримує $20 тис. безвідсоткового кредиту на кожного, але при народженні дитини борги списують. ОАЕ також забезпечує “дитячі фонди” завдяки надприбуткам з нафти.

Нігерія намагається йти шляхом Норвегії і у 2013 році створила фонд Державного інвестиційного управління — NSIA. Він складається з трьох окремих фондів: Фонду майбутніх поколінь, Інфраструктури та Стабілізаційний. Спочатку структуру профінансували лише на $1 млрд., а вже у вересні цього року активи фондів зросли до $3,5 млрд. Фонди працюють окремо один від одного інвестують в іноземні компанії, а прибуток мають задіяти всередині держави. Першочергово структуру фінансували з нафтових надприбутків, але надалі вони забезпечують себе самостійно.

Які питання до реалізації виникають?

Експерти по-різному оцінюють дану ініціативу. Саму ідею хтось називає популістською, а хтось вітає. Втім, найбільше питань з’являється до того, як власне реалізувати проєкт. Журналісти “Економічної правди” підрахували, що тільки в 2037-му з держбюджету виділять більше трильйона гривень на економічні паспорти. Нагадаємо, що в бюджеті на 2022 році загальна сума видатків бюджету — 1,497 трлн грн. Відтак, вони стануть велик статтею витрат держбюджету, а коштів із надр хоч може і вистачити, втім інші витрати доведеться скорочувати. 

Приклади подібних практик у світі демонструють, що така політика можлива лише у країнах, де велика кількість запасів корисних копалин та маленька кількість населення. До того ж, вкладені з бюджету кошти із надприбутків мають “працювати самі на себе”, а не поповнюватись із того ж джерела. Наразі влада поки що не робила достатньо коментарів щодо реалізації таких амбітних планів від влади не чути.