Міністри фінансів країн Єврогрупи відзначили ювілей євро, відзначивши його роль у подоланні криз

Загальна податково-бюджетна та економічна політика зони євро повинна відповідати цілям в зміненому світовому середовищі і реагувати на майбутні виклики, заявили міністри фінансів країн Єврогрупи в спільній статті, присвяченій 20-річному ювілею єдиної європейської валюти.

"Зараз, коли світ відновлюється після пандемії, ми повинні об'єднати зусилля і ресурси, щоб скористатися перевагами швидкого переходу на цифрові технології, і подолати надзвичайну ситуацію кліматичної зміни. Жодна з цих проблем не може бути вирішена країнами поодинці. Євро - це доказ того, чого ми можемо домогтися, працюючи разом", - написали вони в статті, опублікованій у декількох європейських ЗМІ.

20 років тому, 1 січня 2002 року, близько 300 мільйонів жителів Європи отримали в руки нову валюту, яка до того дня існувала в безготівковій формі. Від Лісабона до Гельсінкі і Афін люди почали знімати банкноти євро в місцевих банкоматах, розплачуватися за продукти і послуги монетами євро і їздити за кордон без обміну валюти.

Перехід із 12 національних валют на євро був єдиною такою у своєму роді операцією в історії: Європейський Центральний банк (ЄЦБ) надрукував понад 15 мільярдів банкнот, а до 1 січня 2002 року було викарбувано близько 52 мільярдів монет. Зараз в єврозоні 19 країн, і ще багато хто готується до приєднання до неї найближчі роки.

Міністри наголошують, що євро став одним з найбільш відчутних досягнень європейської інтеграції, поряд із вільним переміщенням людей, програмою обміну студентами Erasmus або скасуванням плати за мобільний роумінг в ЄС.

"На більш глибокому рівні євро відображає загальну європейську ідентичність, символізує інтеграцію як запоруку стабільності і процвітання в Європі", - йдеться в статті.

Її автори відзначають, що ці 20 років для єврозони не були безхмарними і довелося зіткнутися з кризами. Архітектура євро не була спочатку призначена для реагування на сейсмічні шоки, якими стали світова фінансова криза і криза суверенного боргу. Це призвело до реформи системи управління в зоні євро, створення механізму спільної підтримки для країн, що перебувають у складному фінансовому становищі, і загальної системи нагляду для європейських банків. Тобто до більшої інтеграції.

Ці уроки стали в пригоді під час пандемії COVID-19. Вірус не визнає державних кордонів і, на думку авторів статті, виявив як глибину взаємозалежності країн ЄС, так і силу їх єдності. Колективна відповідь включала схему фінансової допомоги SURE, яка допомогла захистити близько 31 мільйона робочих місць, а також план відновлення Європи - Next Generation EU ("наступне покоління ЄС"). У поєднанні з бюджетною політикою і внеском приватного сектора цей план повинен відіграти ключову роль у проведенні багатьох необхідних реформ і збільшенні інвестицій, рівень яких, за словами авторів статті, "дуже довго був низьким".

У своїй податково-бюджетній та економічній політиці країни ЄС повинні забезпечити фінансову стійкість, оскільки їх населення старіє. Серед завдань Єврогрупи міністри виділяють необхідність, йти в ногу з інноваціями, просувати міжнародну роль євро, відповідати епосі цифрових технологій, зміцнення банківського союзу в рамках ЄС.