Градус напруження знизився, але залишається дуже високий ризик військових або інших провокацій з боку РФ - Клімкін
У результаті продовження переговорів Заходу з Росією градус напруження знизився, але залишається дуже високий ризик військових або інших провокацій з боку РФ, особливо наприкінці зими або на початку весни, заявив ексміністр закордонних справ України Павло Клімкін (2014-2019).
"У результаті продовження переговорів загроза негайної ескалації, принаймні, градус напруження, знизився. Це не означає, що небезпека стала значно меншою. Вона стала меншою, проте тримається. Водночас залишається дуже високий ризик військових або інших провокацій з боку Росії, особливо наприкінці зими або на початку весни", - сказав Клімкін агентству "Інтерфакс-Україна" в четвер.
Він наголосив, що в Росії розуміють: використання гібридних методів краще, ніж пряма військова агресія.
"Бліцкриг проти України неможливий. Там розуміють, що понад третина людей у нас готова тримати в руках зброю, а коли буде небезпека для країни, я впевнений, що буде ще більше. Водночас вони розуміють загрозу значних санкцій. Тому вони спробують подати такі провокації так, що в них винна Україна. Саме такої логіки вони дотримуватимуться", - зазначив Клімкін.
За його словами, головним результатом переговорів, що відбулися цього тижня (двосторонні американсько-російські переговори в Женеві, засідання Ради Росія-НАТО в Брюсселі, засідання Постійної ради ОБСЄ у Відні), стало те, що їх домовилися продовжувати.
"Перший раунд був, фактично, тестовим, і він триватиме. Коли й за яких умов - це питання подальшої дискусії та консультацій між Сполученими Штатами й Росією. Також питанням дискусії є те, кого залучати й за яких умов", - пояснив він.
Ексглава МЗС зазначив, що метою Росії є повернення зони пріоритетного впливу, зокрема на Центральну та Східну Європу, впливати на будь-які рішення, які приймаються щодо України, і, опосередковано, на нові країни-члени НАТО, щоб там розміщувалося менше озброєнь.
"Це за визначенням чистий маразм, оскільки американський або канадський батальйон десь біля Риги аж ніяк не загрожує Росії, він не піде ні в Москву, ні в Пітер. А в нас ніхто не планує розміщувати ракети, про які любить говорити Путін. Тому справжня мета Путіна - це контроль над Центральною і Східною Європою, встановлення зони пріоритетного впливу та руйнування української державності як такої, оскільки саме наше існування заважає путінській моделі вертикального управління", - вважає Клімкін.
Він додав, що мета Сполучених Штатів - вирішити питання, які вони мають на безпековому порядку денному. "Це контроль над озброєннями насамперед, деескалація навколо України та підтримка України та, звісно, продовження переговорного процесу, оскільки говорити завжди краще, ніж воювати", - розповів він.
Клімкін наголосив, що Захід не даватиме жодних гарантій щодо російських "червоних ліній" про нерозширення НАТО.
"Ніхто не даватиме жодних гарантій щодо російських "червоних ліній", ніхто ні в які гарантії вже не вірить. Росія сама порушила всі можливі й неможливі гарантії, юридично зобов'язальні або політичні. Тому гарантій не буде. Але переговори триватимуть, оскільки є багато питань: стратегічна безпека, контроль над озброєннями, взаємодія Россі зі Сполученими Штатами, взаємодія з ЄС, які справді необхідно обговорювати", - додав ексміністр.