У ВРП заявляють, що повноважні та продовжують свою роботу

Вища рада правосуддя (ВРП) залишається повноважною після виходу у відставку за власним бажанням членів Ради Олексія Маловацького та Павла Гречківського, наголошують у ВРП.

У повідомленні, розміщеному в середу на сайті ВРП, зазначається, що 26 січня ВРП останній день працює у складі 17 членів Ради, оскільки за власним бажанням з цієї дати звільнено з посади членів Ради Маловацького та Гречківського.

"Від завтра (27 січня - ІФ) Вища рада правосуддя працюватиме у складі 15 членів, що за Конституцією дає змогу Раді реалізовувати визначені Конституцією та законами України повноваження", - йдеться у повідомленні.

У ВРП пояснюють, що Конституція України встановила загальні умови, за яких ВРП повноважна, а саме: наявність щонайменше 15 обраних (призначених) її членів, серед яких більшість становлять судді. "Дотримання цих умов є необхідним та достатнім для визнання Вищої ради правосуддя правомочною", - резюмуються у повідомленні.

ВРП із посиланням на слова Маловацького, який виконував обов'язки голови ВРП, також повідомляє, що завдяки діяльності ВРП у сфері правосуддя вдалося втілити важливі ініціативи. Зокрема, за його словами, було належним чином організовано роботу судів під час пандемії COVID-19.

"З метою забезпечення безперешкодного доступу до правосуддя було оперативно розроблено систему відеоконференцзв'язку, яку вже у квітні 2020 року апробували суди. Наразі цю систему успішно використовують всі суди України, завдяки чому лише за 2021 рік проведено приблизно 155 тисяч судових засідань", - йдеться у повідомленні.

Також, як зазначається у повідомленні, ВРП затвердила Положення про функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи і з 5 жовтня 2021 року в Україні офіційно працюють "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистема відеоконференцзв'язку. Крім того, у ВРП було створено робочу групу з питань реформування процесуального законодавства та законодавства про судоустрій і статус суддів, серед основних завдань якої - аналіз недоліків та прогалин законодавства і вироблення пропозицій щодо його покращення.

Серед ініціатив, які варто реалізувати, Маловацький, зокрема, наголосив на необхідності надання Раді права законодавчої ініціативи та звернення до Конституційного Суду для належної реалізації своїх конституційних повноважень.