Компанії у світі відмовляються від проведення IPO та інших способів залучення капіталу на фондових ринках на тлі їхнього падіння через війну Росії проти України, пише газета The Wall Street Journal.

Європейські компанії в лютому відмовилися від таких угод на суму близько $634,31 млн, що більш ніж у 4 рази більше за цей же місяць минулого року, згідно з даними Dealogic. При цьому левова частка відмов - на суму близько $608 млн. - відбулася минулого тижня, коли РФ вторглася в Україну. Тоді компанії залучили лише $61,94 млн.

Тим часом у США минулого місяця компанії відмовилися від розміщення акцій на суму $1,17 млрд порівняно з $350 млн роком раніше, повідомив Dealogic. Причому з 26 лютого відмов зареєстровано не було.

Глобальні фондові ринки упродовж останніх кількох тижнів продемонстрували значне зниження. Індекс волатильності американського фондового ринку CBOE Volatility Index (VIX), який часто називають "індексом страху Волл-стріт", у четвер склав 30,48 пункту, що на 0,85% нижче за рівень закриття попередньої сесії. Однак у день, коли Росія розв'язала повномасштабну війну проти України, індекс підскочив до рекордного за останні 52 тижні значення 38,94 пункту. Перевищення індексом рівня 30 пунктів зазвичай свідчить про наявність значних побоювань серед інвесторів щодо траєкторії ринків акцій у наступні 30 днів.

"Геополітична ситуація призвела до того, що інвесторам і компаніям стало дуже легко відмовлятися від дій на ринках", - заявив глава підрозділу фондових ринків Mizuho Americas Джош Вейсмер.

Серед компаній, що відмовилися від IPO на тлі останніх подій, фінський ІТ розробник Efima Oy, норвезька Fred. Olsen Windcarrier ASA, що опікується встановленням вітрогенераторів, та американські FlexEnergy Green Solutions Inc. (працює у сфері "зеленої" енергетики), Cardiva Medical Inc. (виготовляє медичні інструменти), пише WSJ.

Банкіри та керівники бізнесу уважно відстежують ситуацію у світі та намагаються оцінити, коли знову настане сприятливий момент для виходу на фондовий ринок. Для відновлення планів IPO VIX має опуститися щонайменше до 15 пунктів, зазначив Вейсмер.

Тим часом, рішення компаній про залучення капіталу за рахунок продажу бондів багато в чому залежить від того, чи пов'язаний їх бізнес із Росією, зазначив глава підрозділу ринків капіталу з борговими зобов'язаннями інвестиційного рівня Mizuho Americas Джеймс Шепард. "Компанія зі значною часткою присутності в регіоні, найімовірніше, відмовиться від участі в ринку або їй доведеться заплатити значну премію за ризик", - заявив експерт.

Компанії у світі з 24 лютого до 2 березня через цей інструмент фінансування залучили $62,89 млрд. проти $232,52 млрд. за аналогічний період минулого року. До того ж американські, європейські та російські компанії продали бондів на $33,48 млрд. порівняно з $159,71 млрд. роком раніше, випливає з даних Dealogic.