Покарання за колабораціонізм необхідно посилювати, проте потрібно також провести чітку грань, що колаборціонізмом не є з урахуванням того, в яких умовах перебувають громадяни України на окупованих територіях, вважає мер окупованого Мелітополя Іван Федоров.

"З одного боку, для мене зрозуміло, що потрібно посилювати кампанію з колабораціонізму і абсолютно точно зрозуміло, що явних колаборантів потрібно саджати у в'язницю без жодного права на умовне засудження", - сказав він агентству "Інтерфакс-Україна" на виставці Russia War Crimes House у Давосі під час проведення Всесвітнього економічного форуму.

Водночас мер Мелітополя, який пережив полон через відмову співпрацювати з окупантами, наголосив і на тому, що в окупованих містах переважно залишилися ті, хто хотів би виїхати, але просто фізично не має такої можливості.

"І коли ми говоримо про те, що колабораціонізм - це коли бабуся продала на ринку те, що виростила на городі - так не має бути. Вона точно не хоче собі заробити на декілька нових авто, а вона це зробила тому, що в неї немає можливості інакше існувати. Тобто тут має бути чітка грань", - наголосив Федоров.

Він додав, що необхідно чітко розуміти, з якими факторами небезпеки і депресії стикаються люди, які залишилися на окупованих територіях.

"Тому тут є грань, і ми маємо цю грань чітко окреслити", - ще раз зазначив мер Мелітополя.

Свої побоювання про можливе надмірно суворе тлумачення законодавства про колабораціонізм висловила у фейсбуці і радник голови Офісу президента Вікторія Страхова, яка була представником української делегації у соціально-економічній підгрупі у Тристоронній контактній групі.

"Після змін до Кримінального кодексу - а саме появи в ньому ч. 4 ст. 111-1 (колабораціоністська діяльність, редагування було ухвалено після початку війни - ІФ) - дуже багато людей можуть вважатися колабораціоністами", - назвала вона одну з проблем.

Відповідно до цієї статті, під колабораціонізм підпадає "передача матеріальних ресурсів ... збройним або воєнізованим формуванням держави-агресора, та/або ведення господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, зокрема окупаційною адміністрацією держави-агресора".

"Бабуся, щоб вижити, продає за рублі кілограм огірків орку - вона колаборант? Фермер, щоб продавати м'ясо на ринку Херсона, говорить зі ставлеником орків - він колаборант? Переговори про підкріплення банкоматів/виплату готівки - колабораціонізм?" - зазначила Страхова, яка також є членом наглядової ради державного Укрексімбанку.

За її словами, для банків відповідь на ці запитання трохи простіша, тому що у них є "право прапора". "Доки не вимагають змінювати вивіску і не втручаються в діяльність (або не загрожують співробітникам) - ми намагаємося працювати. А решті? Постачання енергоресурсів? Та навіть Мінфін/Казначейство - вони можуть платити зарплату вчителям, лікарям на непідконтрольних територіях?" - запитала радник голови Офісу президента.

Вона вважає, що віддавати все на відкуп правозастосовним органам несправедливо стосовно людей.

"Вважаю, що треба дати чіткий меседж людям, які там залишилися, що вони не колаборанти - вони в окупації", - написала Страхова.

На її думку, у цій сфері у 2015-2018 роках було допущено деякі помилки, "коли багатьох втратили". "Щоб потім не доводилося витрачати надто багато на реінтеграцію Херсона, Мелітополя, районів Харкова та Луганської й Донецької областей - треба всіма силами зберігати їх в орбіті України… Нам не можна втратити довіру людей та їхню віру в те, що вони потрібні Україні", - наголосила Страхова.

Вона висловила сподівання, що завдяки Мінреінтеграції та іншим небайдужим таки вдасться додавити зміни до статті 111-1, принаймні у ч. 4., і комунікувати це тим, для кого окупація стала реальністю.

Джерело: https://www.facebook.com/victoria.strakhova