Інтерфакс-Україна
19:10 03.06.2022

Білорусь може дозволити транзит українського зерна в обмін на доступ до балтійських портів

2 хв читати
Білорусь може дозволити транзит українського зерна в обмін на доступ до балтійських портів

Питання вивезення українського зерна обговорили під час телефонної розмови у п'ятницю президент Білорусі Олександр Лукашенко, законність переобрання якого Захід не визнає, та генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш.

"Співрозмовники обговорили найбільш актуальні питання порядку денного, окремо зупинившись на питанні вивезення зерна з території України. Глава держави чітко окреслив позицію на цю тему: Білорусь готова до постачання українського зерна до балтійських портів через територію країни. Також Білорусь готова надавати усіляку допомогу з його перевалки білоруським залізничним транспортом, виділивши для цього необхідні потужності", - повідомляє близький до пресслужби президента телеграм-канал "Пул Первого" у п'ятницю.

Лукашенко запропонував генеральному секретарю ООН за столом переговорів за участю представників Білорусі, України та балтійських країн (готових надати порти) врегулювати проблеми постачання.

"Водночас головне, як було зазначено у розмові, щоб ці порти (Німеччини, Польщі, балтійських країн, Росії) були відкриті й для білоруських товарів. Тобто, створивши умови для транзиту українського зерна, в портах, які здійснюватимуть його перевалку, була можливість вантажити і товари з Білорусі", - йдеться у повідомленні.

Генсек ООН попросив невелику паузу у декілька днів, щоб переговорити з керівництвом зацікавлених країн і визначити умови постачання на міжнародні ринки українського зерна через Білорусь.

Раніше литовський міністр транспорту Маріус Скуодіс зазначав, що реальних шляхів вивезення зерна з України лише два – розблокувати за допомогою міжнародних структур українські порти або створити гуманітарний коридор для провезення вантажів через Білорусь до портів країн Балтії.

Основна проблема перевезення українського зерна до Литви в обхід Білорусі – нерозвиненість залізничної інфраструктури у західному напрямку – нині через Польщу можуть ходити лише два-три потяги за добу.

"Клайпедський порт здатний перевалювати досить багато - не рахуючи терміналу насипних вантажів – майже 8 млн тонн, і цю кількість може бути збільшено за рахунок інвестицій у потужності. На жаль, через інфраструктурні обмеження нині до Литви можна завозити лише 1-1,5 млн тонн українського зерна за рік", - повідомляв у травні Скуодіс.

Логістика між Україною та Литвою ускладнюється різними залізничними коліями – в Україні та Литві досі використовують російську, а в Польщі – європейську, тому під час перевезення вантажів необхідно змінювати рухомий склад.

Порт Клайпеди здатний щорічно перевалювати до 8-9 млн тонн сільгосппродукції з України у разі вирішення проблем залізничної логістики.

За даними Єврокомісії, Україна займає 10% світового ринку пшениці, 13% – ячменю, 15% – кукурудзи, понад 50% ринку соняшникової олії.

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

ОСТАННЄ

Генштаб: одним із найбільш ефективних засобів DeepStrike є дрон FP-1 від Fire Point, їхній "Фламінго" наразі експериментальна зброя

Співвласник Fire Point: Міндіч хотів 50% акцій компанії, але ми йому відмовили, ніяких обшуків у нас не було

Сибіга провів телефонні перемовини з керівниками зовнішньополітичних відомств європейських країн

Трамп вважає, що Зеленському доведеться обирати між мирним планом і подальшою боротьбою

Туск: унаслідок російської атаки на Тернопіль загинули громадянка Польщі та її семирічна донька

Глави МЗС України та Хорватії обговорили ситуацію на фронті, мирний процес і важливість європейської єдності

Сибіга поінформував главу МЗС Норвегії про переговори Зеленського з партнерами щодо припинення вогню

Президент Румунії вітає поновлені зусилля Трампа щодо припинення війни та підтверджує свою підтримку України

Мерц обговорив з Трампом план мирного урегулювання для України та домовився про наступні кроки

Історик Снайдер пояснює, чому російський план, який просувають США для України, не спрацює

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новини з усієї України

РЕКЛАМА