Рада міністрів економіки та фінансів країн ЄС у вівторок ухвалила остаточне рішення про приєднання Хорватії до єврозони з 1 січня 2023 року.

"Сьогодні рада ухвалила три останні підзаконні акти, необхідні для того, щоб Хорватія стала членом єврозони з початку наступного року", - йдеться у комюніке, опублікованому у вівторок ЄС.

У ньому наголошується, що один із актів встановлює обмінний курс нинішньої хорватської валюти – куни – на рівні 7,53450 кун за один євро.

Міністр фінансів Хорватії Здравко Марич в ефірі хорватської телерадіокомпанії ХРТ назвав цей день "великим для країни". За його словами, "вступ Хорватії до єврозони - це добре не лише для Хорватії, а й для всієї єврозони".

"Я хотів би привітати мого колегу Здравко Марича та всю Хорватію з тим, що країна стала двадцятою, яка вступила до зони євро. Прийняття євро - це відповідальне політичне рішення. Хорватія успішно реалізувала всі необхідні економічні критерії, і там з 1 січня 2023 року вже буде євро", - заявив у свою чергу міністр фінансів Чехії, що наразі головує в ЄС, Збинек Станюра.

На початку червня Єврокомісія ухвалила рішення, що Хорватія відповідає критеріям, необхідним для переходу на загальноєвропейську валюту з 1 січня 2023 року. Місяцем пізніше депутати Європейського парламенту дали згоду на запит Хорватії щодо приєднання до зони євро з початку наступного року.

Раніше цього року Національний банк Хорватії представив набір монет євро та євроцентів. Дизайн національної сторони монет відображає узгоджені раніше мотиви – для монети у два євро – це мапа Хорватії, для монети в один євро – зображення куниці, для монет у 50, 20 та 10 євроцентів – портрет вченого Миколи Тесли, а для монет у п'ять, два та один євроцент – колаж із букв глаголічного алфавіту.

Тлом усіх монет є зображення шахівниці - герба Хорватії.

Монети євро та євроценти мають один спільний для всіх країн єврозони бік, на якому зазначені номінали, за оформлення іншого боку відповідає влада кожної країни, яка емітує цю валюту.

Тим часом дизайн хорватських монет раніше викликав низку питань. Так, довелося відмовитися від початкового дизайну національної сторони монети в один євро, оскільки зображену на ній куницю на гілці дерева визнали плагіатом відомої фотографії британського фотографа Іана Ліча.

Сербська влада також висловила протест після того, як Хорватія оголосила, що на монетах у 10, 20 та 50 євроцентів буде розміщено портрет вченого Миколи Тесли. У Сербії це назвали "присвоєнням культурної та наукової спадщини сербського народу". Тесла народився 1856 року в сербській родині в селі Смілян, неподалік міста Госпіч, яке тоді було на території Австрійської імперії. Наразі цей район належить Хорватії. Портрети Тесли також розміщені на монетах та купюрах сербських динарів.