Запланована російською владою анексія окупованих територій України може відбутися до або невдовзі після 1 жовтня, початку звичайного осіннього призову в Росії, щоб забезпечити примусовий призов українських цивільних осіб для боротьби проти України, йдеться у звіті аналітиків Інституту вивчення війни.

"Кремль, найімовірніше, накаже Міністерству оборони Росії включити українських цивільних осіб на окупованих та нещодавно анексованих українських територіях до російського призовного циклу, розширивши примусову мобілізацію українських цивільних осіб для боротьби проти України", - вважають аналітики.

В ISW також зазначають, що однією з причин, які спонукали президента РФ Володимира Путіна віддати наказ про мобілізацію та анексію спільно одна з одною, є розширення примусової мобілізації українських цивільних осіб, але ці цивільні особи не відповідають юридичним критеріям поточного наказу про часткову мобілізацію – майже ніхто з них у призовних вікових категоріях, найімовірніше, не має досвіду служби у російській армії. Проте як "російські" громадяни за російським законодавством усі українські чоловіки віком від 18 до 27 років на анексованих окупованих територіях матимуть право на військову службу.

Водночас російська влада намагається впоратися з громадським невдоволенням, яке виникло навколо мобілізації в самій РФ, проте в ISW вважають, що кремлівські наративи навряд чи заспокоять росіян.

"Кремль перекладає провину за те, що російський уряд не дотримується заявлених ним же критеріїв мобілізації та пільг, на неспроможні бюрократичні інститути, відповідальні за мобілізацію. Кремль применшує масові порушення закону про мобілізацію як окремі помилки місцевої влади, стверджуючи, що виправляє ці помилки в міру того, як громадяни звертають на них увагу, проте порушення явно надто поширені, щоб бути просто результатом індивідуальних помилок, і громадяни Росії надто добре їх бачать. На відміну від невдач Росії в Україні, які Кремль зміг применшити чи відхилити, тому що його громадяни не можуть їх бачити безпосередньо, порушення указу про мобілізацію очевидні для багатьох росіян", - наголошують аналітики.

Кремль, найімовірніше, встановив квоти для заповнення місцевими чиновниками і наголосив на дотриманні цих квот, а не на дотриманні правових принципів мобілізації, що призвело до пріоритету чисельності над дотриманням закону й у такий спосіб до примусової мобілізації чоловіків без військового досвіду або з дискваліфікуючими захворюваннями. Спроби знизити суспільну напругу, караючи бюрократичні інститути за широко поширені "помилки" у мобілізаційній кампанії, і водночас змусити мобілізаційну бюрократію виконати квоти, встановлені для підтримки воєнних дій, скоріш за все взаємовиключні, вважають у ISW.

"Кремль також ризикує ще більше підірвати цей найважливіший бюрократичний інститут у важливий період, постійно звинувачуючи його в невдачах, які, ймовірно, не пов'язані з його діями", - зазначається у звіті.

Водночас аналітики переконані, що навіть грамотно здійснений призов російських резервів навряд чи найближчим часом створить значну бойову міць. Фінансово мотивовані реформи Міноборони РФ, які скоротили термін служби призовників із двох років до одного в 2008 році, означають, що ті, хто був призваний із 2008 року, не були навчені до рівня компетентності, який зробив би їх корисними для посилення армії РФ без значної додаткової підготовки.

Водночас російська влада, можливо, розглядає питання про офіційне закриття кордонів чи більш формальне обмеження пересування чоловіків боєздатного віку всередині країни, щоб краще провести часткову мобілізацію.

Джерело: https://www.understandingwar.org/backgrounder/russian-offensive-campaign-assessment-september-26