Абсолютна більшість українців ставиться з розумінням до рішення частини своїх співвітчизників виїхати з країни після початку повномасштабного вторгнення РФ і не засуджують їх, свідчать результати соціологічного опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.

"Після 24 лютого 2022 року багато українців (переважно жінки та діти) виїхали за кордон. Частина людей уже повернулася в Україну, але мільйони досі залишаються за кордоном. Такі масштабні соціальні потрясіння часто перетворюються на лінії розламу в суспільстві та стають основною для диференційованого ставлення до окремих категорій людей", - ідеться в пресрелізі за результатами опитування, оприлюдненому в п'ятницю.

У ньому зазначається, що для вивчення ставлення до окремих категорій біженців, котрі перебувають у європейських країнах, соціологи провели експеримент за розщепленою вибіркою (split-sample) і сформулювали, крім загального ставлення до українських біженців у Європі, також чотири більш деталізовані сценарії-категорії біженців.

Серед них, зокрема, сценарії 38-річної жінки, котра має неповнолітню дитину, яка поїхала в Європу, а її чоловік залишився в Україні; 25-річної дівчини, яка не заміжня, не має дітей і поїхала в Європу; 72-річного професора, який на момент вторгнення перебував у Європі з особистих обставин та залишився там; а також 31-річного чоловіка, який сам живе в Україні, але час від часу працює в Польщі й на момент початку вторгнення був у цій країні, вирішивши поки що не повертатися, а продовжити роботу в Польщі.

"У всіх сценаріях ставлення до українських біженців у Європі досить нормальне/позитивне. Так, 75-90% українців, котрі наразі перебувають на території України, ставляться "з розумінням і не засуджують" їх. На загальному рівні (ставлення до біженців загалом) 90% мають нормальне/позитивне ставлення і лише 5% засуджують їх", - повідомляють соціологи.

Водночас у КМІС уточнюють, що все-таки спостерігається диференціація ставлення залежно від "додаткових фактів" про конкретну категорію біженців.

"Краще ставлення до жінок із неповнолітніми дітьми, чиї чоловіки залишилися в Україні. В цьому випадку співвідношення ставлення не засуджують/засуджують - 90% до 6% практично повністю відповідає ставленню до біженців загалом. Найімовірніше, коли респонденти чують "українські біженці в Європі", то найчастіше у них з'являється образ жінки з дитиною", - зазначається в релізі.

У ньому наголошується, що гірше ставлення спостерігається, якщо "прибрати" з опису неповнолітніх дітей. Так, у випадку просто жінок без дітей співвідношення ставлення стає 87% до 9%.

"Далі, якщо ми починаємо говорити про чоловіків, то ставлення теж погіршується гірше. Навіть якщо ми говоримо про чоловіка літнього віку, який до вторгнення перебував у Європі, то співвідношення - 83% до 10%. Відносно найгірше ставлення (серед категорій, що розглядаються), якщо ми говоримо про молодого чоловіка, який на момент вторгнення був у Європі й там залишився. В цьому випадку не засуджують 75%, засуджують - 19%", - підсумували соціологи.

Соціологічне опитування КМІС проводив 7-13 вересня 2022 року. Методом телефонних інтерв'ю з використанням комп'ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів і подальшим статистичним зважуванням) було опитано 2000 респондентів, котрі живуть у всіх регіонах України (за винятком АР Крим).

Опитування проводилося з дорослими (віком 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування жили на території України (в межах, контрольованих владою України до 24 лютого 2022). У вибірку не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей). Також опитування не проводилося з громадянами, що виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року. Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% для показників, близьких до 25%, 1,5% - для показників, близьких до 10%, 1,1% - для показників, близьких до 5%.