Вітрогенерація України у 2022 р. через війну додала в потужності в 10 разів менше за прогнозоване

Потужність вітрогенерації в Україні через повномасштабне вторгнення російських військ зросла лише на 71 МВт замість прогнозованих 800-1000 МВт, повідомив голова правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков.

"Загальна встановлена потужність ВЕС, яка була цього року добудована, це 71 МВт. Ще приблизно 40 МВт ми очікуємо до кінця року, але введення їх в експлуатацію очікується вже в січні-лютому. Загалом ми очікували цього року плюс 800-1000 МВт. встановленої потужності", – сказав він у коментарі "Енергореформі" у кулуарах підсумкової зустрічі Української асоціації відновлюваної енергетики у Києві.

За словами Конеченкова, потужність ВЕС становить приблизно 1741 МВт, 75,5% з яких перебувають на тимчасово окупованих територіях.

Крім того, він повідомив, що вже п'ять вітротурбін знищено повністю внаслідок обстрілів, ще дві пошкоджено тією чи іншою мірою, але, можливо, підлягають відновленню.

"Що стосується пошкоджень, то ми вже рахуємо сім вітротурбін: шість у Херсонській та одну на Миколаївщині. Дві турбіни на Херсонщині постріляні, немає деяких лопатей, але вони не зруйновані, а п'ять турбін повністю знищені", - описав ситуацію глава асоціації.

При цьому він зазначив, що сьогодні вітроенергетики зі свого боку почали працювати з різними фондами відновлення пошкоджених енергооб'єктів, не чекаючи, поки Міністерство енергетики вирішить це питання.

"Наразі вже багато звернень до різних фондів, які створені, наприклад, на базі ООН. Насамперед йдеться про компенсацію або допомогу з відновлення ліній електропередачі, трансформаторних підстанцій, враховуючи й об'єкти відновлюваної енергетики", – сказав Конеченков.

Водночас він додав, що стосовно повернення грошей за зруйновані об'єкти, то оптимізму жодна компанія не має, але все одно фіксація збитків, наскільки це можливо, відбувається.

"На деякі об'єкти, наприклад, на Херсонщині окупанти досі не дозволяють підійти, є тільки супутникові знімки, хоч так вдається стежити. Бачимо багато військової техніки, яка ховається за вітротурбінами", - зазначив Конеченков.

Щодо введених цього року в роботу 71 МВт ВЕС, то, за словами голови УВЕА, ці потужності запрацювали в Одеській, Миколаївській, Івано-Франківській областях.

Крім того, він додав, що на територію України до війни було завезено обладнання приблизно на 200 МВт, ще багато обладнання перебуває в портах на складах, "за яке сьогодні компанії несуть відповідальність, фінансові збитки".

"Це, перш за все, проєкти, які були готові до будівництва, були підписані та сплачені контракти до початку війни", – наголосив він.

У зв'язку з цим Конеченков звернув увагу, що ухвалення закону, що дозволяє продовжити на два роки термін для отримання зеленого тарифу вітрогенерацією, а він спливає наприкінці 2022 року, залишається вкрай актуальним.

"Чим більше затягується ухвалення закону, тим більше накопичується проблем. Сьогодні ціна на РСВ вища, ніж "зелений" тариф на вітроенергетику, тому для нас це не дуже критично, але щодо відповідальності перед банками, перед кредиторами, це дуже важливо, щоб ще на два роки продовжити термін дії pre-PPA за зеленим тарифом та технічними умовами на приєднання ВЕС", – аргументував глава асоціації.

При цьому Конеченков зазначив, що жодних негативних економічних наслідків для України продовження терміну отримання зеленого тарифу для ВЕС не несе, знову ж таки через рівень зеленого тарифу для таких станцій, який в середньому нижчий за ринкову ціну, тому він не бачить жодних аргументів проти ухвалення такого закону. Водночас він зазначив, що через кілька місяців після його розробки Міненерго та схвалення його урядом та підтримки з боку НЕК "Укренерго" та НКРЕКП, енергокомітет Верховної Ради так і не розглянув його.

Щодо розвитку вітроенергетики Конеченков зазначив, що зараз у зв'язку зі складною військовою ситуацією на півдні та сході інвестори почали більше уваги звертати на центральні та західні регіони країни.

"Там висока активність, деякі компанії вже роблять вітрові дослідження, деякі компанії прораховують, як їм застрахувати ризики. Але такий розвиток триває. На півдні йдеться виключно про добудову розпочатих ВЕС", – пояснив глава УВЕА.

При цьому він припустив, що інвестори, які зараз призупинили свою діяльність з розвитку вітроенергетики в Україні, після перемоги повернуться до реалізації своїх проєктів.