Призначене на 2 лютого у Києві спільне засідання Європейської комісії (ЄК) та уряду України організовується за підтримки української влади, заявив офіційний представник ЄК Ерік Мамер.

"Ідеться про подію, організовану за повної підтримки українського уряду, інакше, звісно, така поїздка не передбачалася б", - сказав прессекретар у п'ятницю на брифінгу в Брюсселі, відповідаючи на запитання про ризик, пов'язаний із проведенням такого заходу в столиці України.

За його словами, ця нарада "є дуже сильним символом солідарності Європейської комісії, зокрема, і Європейського Союзу загалом із Україною в ці такі важкі для її існування часи".

"Зрозуміло, така нарада не могла б відбутися, якби не було повної згоди з українською владою, а це точно такий випадок. І очевидно, що під час організації цієї зустрічі оцінки безпеки відіграють важливу роль і що діалог між Європейською комісією та українським урядом щодо цього був надзвичайно інтенсивним і, звісно, заснованим на аналізі, який здійснюється владою України щодо безпеки та їхньої здатності забезпечити гарантії, заходи безпеки, адекватні тій дуже важкій відповідальності, уточню це, яка взагалі лягає на них", - пояснив Мамер.

Йому було поставлено додаткове запитання про координацію дій ЄК із Єврорадою зважаючи на саміт ЄС - Україна 3 лютого, в якому глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн також має брати участь.

"Є два різні заходи. З одного боку, нарада між комісією та урядом (України). З іншого - саміт ЄС - Україна. Звісно, це Європейській раді разом із українською владою вирішувати питання про деталі, пов'язані з організацією, рішеннями оперативного характеру, що стосується саміту", - сказав представник ЄК.

У п'ятницю Єврокомісія офіційно оголосила про поїздку до Києва частини єврокомісарів на чолі із главою ЄК. Очікується, що в українську столицю попрямують виконавчий заступник глави ЄК з економіки Валдіс Домбровскіс, глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель, заступник глави ЄК Маргарітіс Схінас, члени ЄК Віргініус Сінкевичюс (довкілля, океани, рибальство), Януш Войцеховський (сільське господарство), Ілва Йогансон (внутрішні справи), Ніколя Шміт (зайнятість та соціальні права), Паоло Джентілоні (економіка) та Янез Ленарчич (антикризове управління).