Підвищення резервних вимог з березня обнулятиме заробіток банків на залишках
Банки, керуючись короткостроковими комерційними цілями, аж ніяк не поспішали підвищувати ставки за депозитами після підвищення Нацбанком облікової ставки, незважаючи на його численні вербальні інтервенції, що в результаті створило небезпечний для фінансової стабільності значний за обсягами і щомісячно зростаючий "навіс" у вигляді залишків коштів населення на поточних рахунках, заявила заступниця голови Нацбанку Катерина Рожкова.
"За обговоренням цифр нового макропрогнозу якось майже непомітно пройшла ще одна новина: підвищення норми резервування за поточними коштами населення ще на 10%, починаючи з березня 2023 року, та неможливість покривати ці екстра резерви за рахунок ОВДП. Що це означає для банків? Вони не зможуть заробляти на цих залишках нічого", – прокоментувала вона це рішення на фейсбук-сторінці.
На думку Рожкової, це справедливе та необхідне рішення, оскільки два основні фактори зростання коштів на рахунках – соціальні та інші виплати уряду та обмеження на зняття готівки, які запровадив НБУ 24 лютого минулого року.
"За поступового скасування обмежень ці кошти миттєво опиняться на готівковому ринку. І, з одного боку, тиснуть на готівковий курс, з іншого – погіршать стан ліквідності банків. Тому розрахунок на те, що потенційні втрати доходів змусять банки підвищити привабливість термінових депозитів", – пояснила заступниця голови Нацбанку.
Вона нагадала, що НБУ з 11 січня вже підняв резервні вимоги на 5 процентних пунктів (п.п.) за коштами на рахунках до запитання та на поточних рахунках, а з 11 лютого – ще на 5 п.п., але з можливістю до 50% формувати за рахунок бенчмарк-ОВДП.
"Треба віддати належне і Мінфіну, який поступово підвищує рівень прибутковості за гривневими ОВДП. Все це вже оживило внутрішній ринок порівняно з минулим роком. Навіть "дочки" міжнародних банківських груп вперше з початку повномасштабного вторгнення активізувалися на цьому ринку, незважаючи на декларовану ними раніше відсутність лімітів на вкладення в ОВДП", – зазначила Рожкова.
Як повідомлялося, НБУ з 3 червня 2022 року підняв облікову ставку з 10% до 25%, щоб підвищити привабливість гривні, знизити тиск на міжнародні резерви країни та боротися з інфляцією, яка за підсумками року становила 26,6%.
Нацбанк розраховував, що банки також збільшать ставки за депозитами, а Мінфін – за ОВДП, тоді як зростання ставок за кредитами не буде таким суттєвим. Мінфін з жовтня підвищив ставки облігацій строком від п’яти до 28 місяців до 14-19,75% річних, тоді як на вторинному ринку вони сягають 20% річних і вище.
Водночас середня ставка нових гривневих депозитів для домашніх господарств за підсумками грудня становила 10,6% річних, що на 4,9 п.п. вище рівня травня, коли було досягнуто їхнього історичного мінімуму.
Внаслідок підвищення з 11 січня нормативів обов’язкового резервування за поточними рахунками (депозитами до запитання) у гривні та в інвалюті на 5 п.п. – відповідно до 5% та 15% – обов’язкові резерви зросли на 74,3 млрд грн, до 144,1 млрд грн.
Гривневі кредити домашнім господарствам за рік подорожчали лише на 1,4 п.п. – до 35,1% річних, тоді як корпоративному сектору – на 11 п.п., до 20,1% річних.