Порядок денний саміту Україна-ЄС, який відбудеться 3 лютого в Києві, містить широке коло питань, таких як євроінтеграція України, реакція ЄС на російську агресію, мирний план президента України Володимира Зеленського, глобальна продовольча безпека та інші.

Про це в середу в Брюсселі напередодні саміту повідомив високопоставлений європейський дипломат на умовах анонімності. "Це буде екстраординарний саміт, бо це буде перший саміт від початку війни та після того, як у червні (минулого року) Україні було надано статус кандидата. Це буде непростий саміт – країна у стані війни. За підсумками саміту буде прийнято спільну декларацію. Місце та детальна програма саміту не оприлюднюватимуться з міркувань безпеки. Буде дві робочі сесії, після завершення яких відбудеться пресконференція Мішеля, фон дер Ляєн та Зеленського, і також через безпеку вона не транслюватиметься онлайн", - розповів він деталі заходу.

За словами європейського чиновника, безпосередньо крім саміту в п'ятницю президент Європейської Ради Шарль Мішель і президент Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн проведуть зустріч із президентом України Володимиром Зеленським у такому самому форматі, в якому вона відбулася під час останнього саміту, що відбувся в жовтні 2021 року в Києві.

"Той факт, що ми проводимо саміт із країною, яка перебуває у стані війни, вже сам по собі важливий месидж. Є чотири питання, які будуть предметом обговорення. Перше – це питання європейської інтеграції України, процес вступу, друге – реакція ЄС на агресивну війну Росії проти України, третє – буде обговорення ініціатив України – мирний план президента Зеленського, питання відповідальності та реконструкції та останнє, але не менш важливе, – питання глобальної продовольчої безпеки", - позначив він у цілому порядок денний саміту.

Деталізуючи питання процесу вступу, високопоставлений європейський дипломат повідомив, що "і в заяві саміту, і в ремарках лідерів буде підтверджено наші зобов'язання підтримувати Україну в її подальшій європейській інтеграції". "У червні Україні було надано статус кандидата, і ми бачили в попередніх висновках Ради, що ЄС готовий ухвалювати рішення щодо наступного кроку тоді, коли Україна виконає всі необхідні умови. Зі свого боку Комісія визначила сім сфер реформ, що їх має виконати українська влада, і вже у грудні Рада відзначила значні зусилля України, незважаючи на поточну ситуацію", - розповів співрозмовник журналістів.

Він докладно також зупинився на реакції ЄС на агресивну війну Росії проти України, наголосивши на різних аспектах співпраці з Україною, санкціях, які справляють "видимий ефект на економіку Росії", "безпрецедентній підтримці України", використанні для відновлення країни російських заморожених активів, а також на секторальному співробітництві, починаючи від зняття бар'єрів у торгівлі та закінчуючи приведенням українського законодавства у відповідність до європейського.