Голова комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак розраховує, що парламент ухвалить закон "Про академічну доброчесність" у 2023 році.

"У нас зараз є в підготовці четвертий фундаментальний закон на цей рік – це окремий закон "Про академічну доброчесність". Над цим працює Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти. Вони розробили хороший проєкт. Нам потрібно витягти з усього законодавства специфічні розрізнені норми по цій тематиці, вивести це все в один документ, на який потім будуть посилання зі спеціалізованих законів… Ми серйозно обговорюємо положення цього закону, і я сподіваюся, що цього року ми його ухвалимо, і система зрештою запрацює", - сказав Бабак в ексклюзивному інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".

Голова комітету зазначив, що тоді країна отримає фінальний документ, у якому все буде чітко прописано: які є види порушень, на яких освітніх рівнях, яку передбачено відповідальність.

"Я не бачу проблем у позбавленні. Але насамперед цей закон має стимулювати розвиток культури доброчесності, особливо серед дітей. Так, мають бути наслідки, причому для деяких жорсткі, включно з позбавленням наукового ступеня. Якщо буде механізм і доведуть, що в мене плагіат, – позбавляйте, якщо є, значить є. Скажу чесно, я про це не знаю, але свідомого плагіату точно не було. Але має бути фінальний документ, який підводить риску під усіма цими суперечками", - наголосив він.

За його словами, сьогоднішнє законодавство у цій сфері працює погано, в результаті є поодинокі випадки, коли людину позбавляли наукового ступеня, а абсолютна більшість порушників як була, так і залишається зі своїми ступенями.

"Там були в списку і міністри, і голова комітету з освіти (говорить про себе – ІФ), і попередній виконувач обов'язків голови комітету, і до прем'єр-міністрів були питання. Я вважаю, що це потрібно вирішувати, і вирішувати жорстко та системно", - додав він.

Водночас Бабак заявив, що під час підготовки законопроєкту найбільша дискусія точиться про те, з якого моменту позбавлятимуть наукових ступенів і чи матиме закон так звану зворотну дію.

"Та головне, щоб цей закон почав працювати. Найгірше, що може статися: ми ухвалимо закон, а він не запрацює", - наголосив голова комітету.

Як повідомлялося, у 2016 році члени антиплагіатної ініціативи "Дисергейт" у рамках свого проєкту "Академічна негідність року" назвали "плагіатором року" завідувача кафедри філософії Київського національного університету культури і мистецтв (КНУКіМ), дружину ексвіцепрем'єр-міністра України В'ячеслава Кириленка Катерину.

У 2019 році в рамках тієї самої ініціативи "Дисергейту" "плагіатором року" названо голову комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака.

У вересні 2021 року Комітет з етики Нацагентства із забезпечення якості вищої освіти підтвердив наявність плагіату в наукових роботах міністра освіти Сергія Шкарлета (пізніше Окружний адмінсуд Києва за його позовом проти НАЗЯВО визнав незаконними дії Комітету з питань етики). До цього в ЗМІ з посиланням на антиплагіатну ініціативу "Дисергейт" з'явилася інформація про те, що в дисертації та наукових публікаціях Шкарлета виявили великі обсяги плагіату. Сам Шкарлет заперечує наявність плагіату у своїх роботах.