Мюнхенська безпекова конференція зосереджена на путінській війні проти України та захисті світопорядку
Світова спільнота має захистити принципи, на яких ґрунтується світовий порядок і які поставила під сумнів Росія та її президент Володимир Путін, напавши на Україну, на цьому зосереджена Мюнхенська безпекова конференція (MSC) у 2023 році, заявив її голова Крістоф Гойсген (Christoph Heusgen).
"Рік тому ми сподівалися, що єдність міжнародної спільноти може зупинити Путіна, але цього не сталося. Путін порушив усі основи цивілізації: уперше після Другої світової війни одна країна в Європі відмовила в праві існування іншій суверенній державі", – констатував він, відкриваючи засідання конференції в п'ятницю перед виступом президента України Володимира Зеленського.
Гойсген зазначив, що агресія через рік призвела до 14 млн переміщених осіб, десятків тисяч людей убитих і поранених. Він попросив учасників конференції відвідати виставку Ukraine is You про воєнні злочини Росії, організовану Фондом Віктора Пінчука та Офісом президента України на полях Мюнхенської безпекової конференції.
Глава MSC додав, що Україна – не єдине місце, де на сьогодні у світі страждають люди. Він назвав також М'янму, Афганістан, Сирію, Іран, Ефіопію, Гаїті.
Гойсген наголосив, що необхідно забезпечити відповідальність і покарання за злочин, посилити повноваження Міжнародного кримінального суду та вирішити питання підсудності злочину агресії.
"Ми бачимо на території України не боротьбу між Заходом і Сходом, НАТО і Росією, а боротьбу між верховенством закону і владою сильного", – зазначив глава MSC.
Гойсген додав, що провина Путіна ще й у тому, що розвинені країни змушені спрямовувати мільярди доларів на озброєння замість того, щоб використати їх на вирішення кліматичних та екологічних – найбільших загроз, які стоять перед людством.
За його словами, захищати світопорядок необхідно не лише шляхом посилення трансатлантичної спільноти, а й за рахунок залучення Глобального Півдня, тому цьогорічна конференція приділить цьому особливу увагу.
Учасники конференції на одній із сесій наголосили на важливості покарання Путіна та керівництва Росії за злочин агресії. За якнайшвидше створення спеціального трибуналу знову виступив президент Егілс Левітс, навівши як позитивний приклад Нюрнберзький трибунал.
Його підтримала прем'єр-міністр Естонії Кая Каллас, за словами якої війна в Україні показала непрацездатність наявних механізмів ООН. "Необхідні правила, які чітко визначають порядок притягнення до відповідальності за злочин агресії… Головне, щоб жоден керівник не вважав себе безкарним, не лише малих держав", – наголосила вона.
Представник Ліхтенштейну також виступила за створення спеціального трибуналу, який повинен мати повноваження скасувати імунітет винних за такий злочин осіб, а в майбутньому – за розширення повноважень Міжнародного кримінального суду (МКС). На її думку, такий міжнародний трибунал слід створити в результаті переговорів за рекомендацією Генеральної Асамблеї ООН.
Учасники конференції також закликали пришвидшити розгляд і покарання за воєнні злочини. Прокурор МКС Карім Ган зазначив, що робиться все можливе, щоби відновити справедливість для жертв. За його словами, наразі вже 43 держави відправили справи про воєнні злочини Росії в Україні на розгляд суду, створено спільні бригади слідчих із ЄС та іншими державами.
"Потрібна інфраструктура притягнення до відповідальності", – наголосив сенатор США Ліндсей Грехем. За його словами, Конгрес підтримає МКС, і Росія побачить, що нічого не буде забуто.
