Інвестиційні можливості України для нових енергетичних потужностей становлять близько $400 млрд

Інвестиційні можливості для нових енергетичних потужностей в Україні становлять $383 млрд, повідомив міністр енергетики України Герман Галущенко в рамках URC2023, що проходить зараз у Лондоні.

Такі цифри викладено в Енергетичній стратегії України до 2050 року, яку міністр презентував під час профільної сесії щодо відновлення енергосектора, зазначає міністерство енергетики на своєму сайті у середу ввечері.

Відповідно до стратегії, Україна має потенціал до 2050 року наростити потужності вітрової генерації – до 140 ГВт, на що необхідно $134 млрд, сонячної – до 94 ГВт (потреба у $62 млрд), накопичувачів енергії (energy storage) – до 38 ГВт ($25 млрд) , атомної генерації – до 30 ГВт ($80 млрд), ТЕЦ та біоенергетичних потужностей – до 18 ГВт (немає даних щодо необхідного обсягу фінансування), гідрогенерації – до 9 ГВт ($4,5 млрд).

Крім того, зазначається, що близько $72 млрд. необхідно для розвитку водневих технологій, $5 млрд. – систем передачі, $4,5 млрд. – гідроенергетики.

Під час свого виступу на сесії, що транслювалася онлайн, Галущенко наголосив, що енергетична стратегія до 2050 року полягає, зокрема, у створенні в Україні потужного європейсько-українського енергетичного хаба, який посилив би енергонезалежність сторін, насамперед від Росії, передбачає відновлення енергетичного сектору. за найсучаснішими та зеленими технологіями, базується на повній інтеграції енергетичних ринків України та Європи, а також передбачає активне використання європейцями українських ПСГ.

Він також зазначив, що Україна може експортувати до Європи 276 ТВт-год.

"Зараз наше споживання становить 109 ТВт-год, до війни було 184 ТВт-год. Ми можемо досягти плюс 133 ТВт-год для власних потреб і 276 ТВт-год для експорту. У цьому наша стратегія, щоб ми стали справжнім енергохабом у Європі" , – зазначив Галущенко.

Заступник глави Офісу президента Ростислав Шурма у своєму виступі зазначив, що експортний потенціал України становить, зокрема, 35 млн. тонн зеленої сталі, 3,5 млн. тонн водню, 2,5 млн. тонн зеленого аміаку, 10 млрд. куб. м біометану.

За його словами, розвиток промисловості суттєво підвищить попит на електроенергію.

"Коли ми говоримо про виробництво зеленої сталі в Україні, ми говоримо про 150-160 ТВт-год додаткової потреби. Якщо ми вирішимо побудувати промисловість зелених добрив, щоб постачати українській с/г та 2,5 млн. зеленого аміаку до Європи, це ще додатково 70 ТВт-год. Водень – плюс 20 ТВт-год. Крім того, Україна проходить процес трансформації транспорту, опалення. Тому загалом ми говоримо про 700 ТВт-год додаткової потреби", – описав він перспективи.

При цьому Шурма зазначив, що забезпечити такий попит може енергоромікс, який передбачає розвиток відновлюваної енергетики.

Крім того, він звернув увагу, що Україна має великий потенціал з обробки відходів, щоб таким чином теж виробляти е/е.

Водночас він закликав інвесторів реалізувати в Україні проекти з виробництва сонячних панелей, вітротурбін, систем зберігання е/е, зазначивши, що Україна в першу чергу може запропонувати дешеву е/е для промисловості, а щодо акумуляторів, то вона має запаси всіх необхідних природних копалин для цього.