Близько 40% опитаних українців уважають, що за роки незалежності України відбулося більше позитивних подій, аніж негативних, стільки ж - що позитивного і негативного сталося приблизно порівну, свідчать результати опитування, проведеного фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова за підтримки програми MATRA 9-15 серпня.

Найбільшу кількість позитивних оцінок зафіксовано на заході України (59%), дещо меншу - на півдні (26%), але в усіх регіонах не більше ніж 15% вважають, що за роки незалежності сталося більше поганого.

Водночас на аналогічне запитання, що з 1991 року відбулося більше позитивних подій, ніж поганих, у минулі роки відповідали значно менше: 8% 2001 року, 13,5% 2011 року, 25,9% у серпні 2019 року та 17,8% у серпні 2021 року. Навпаки, кількість тих, хто вважав, що з 1991 року відбулося більше поганих подій, ніж хороших, скоротилася з 40% 2001 року до 23,3% 2019-го та 12,4% 2023-го.

69% українців уважають розпад СРСР позитивною історичною подією. Найбільш така думка поширена серед жителів заходу країни (91%), на півдні така думка поширена значно менше (42%), але й негативна оцінка не домінує (23%). Ще 2020 року в регіональному розподілі можна було побачити діаметрально протилежні думки жителів різних макрорегіонів України щодо розпаду СРСР, наголошується в пресрелізі.

Якби референдум про державну незалежність України відбувався сьогодні, абсолютна більшість українців (82%) підтримала б незалежність України. Найбільше тих, хто підтримав би незалежність, - на заході (94%), на півдні та сході - 68% і 70% відповідно. Проти - 3% загалом у країні, причому на заході таких менше ніж 1%, а на сході - близько 7%.

Абсолютна більшість українців (майже 89%) пишається своїм громадянством. Найбільше таких у західному (95%), центральному (90%) і південному (89%) макрорегіонах, дещо менше - на сході України (76%), там же найбільше тих, хто заявили, що не пишаються громадянством (17,4%).

Водночас пишався громадянством у 2002 році лише 41% опитаних, після 2014 року цей показник уже перевищив 60%, а не пишалися у 2002-2021 роках стабільно 18-22% опитаних, після чого їх відсоток різко знизився до 7,8.

83% респондентів чули про ініціативу заміни герба СРСР тризубом на щиті монумента "Батьківщина-Мати" в Києві та 67% поставилися до такого рішення позитивно, лише 16% - негативно. Водночас 69% українців (69%) погодилися і з тим, що замінити герб на монументі можна було й пізніше (наприклад, після війни), а тепер доцільніше було б спрямувати ці гроші на допомогу армії та постраждалим від війни. Не погодилися з цим близько 21% респондентів.

Опитування методом face-to-face проводили в 22 областях України та в Києві серед 2019 респондентів. Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення досліджуваних територій станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення). Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.