Право постачати українське зерно на ринок Європейського Союзу - це наданий Києву односторонній привілей, який треба розглядати як жест доброї волі, заявив депутат Європейського парламенту від партії PiS Яцек Саріуш-Вольський порталу pap.pl.

"Допуск імпорту українського зерна на ринок ЄС був одностороннім, обмеженим у часі привілеєм, наданим Україні у випадку ринкових потрясінь згідно з регулюванням ЄС", - сказав він, коментуючи заяви українських урядовців щодо можливого подання скарги до Світової організації торгівлі (СОТ) на ЄС і п'ять сусідніх з Україною держав, які виступають за збереження заборони на імпорт українських агрокультур після 15 вересня.

Він зазначив, що це був "односторонній жест доброї волі ЄС, а не двостороннє юридичне зобов'язання, виконання якого Україна могла б домагатися законними засобами".

Саріуш-Вольський нагадав, що постійне відкриття європейського ринку для українського зерна суперечило би принципам Єдиної аграрної політики ЄС, яка ґрунтується на субсидіях сільськогосподарського виробництва та захисті ринку від імпорту й демпінгу з третіх країн.

"Україна діє недобросовісно в цьому питанні, використовуючи воєнну ситуацію, щоб змусити ЄС необґрунтовано відкрити сільськогосподарський ринок на постійній основі та увічнити цей обмежений за часом прецедент. Вчиняючи так, Київ шкодить собі, витрачаючи капітал доброї волі", - резюмував Саріуш-Вольський.

Можливість ініціювання Україною спору в СОТ щодо агроторгівлі прокоментував і єврокомісар із сільського господарства Януш Войцеховський, який є прихильником продовження обмежень після 15 вересня.

"Я сподіваюся, що Європейському Союзу не доведеться відповідати перед СОТ. Але якщо це станеться, ми будемо на висоті нашої відповідальності. Моя пропозиція служить на користь Україні, оскільки я - за підтримку транзиту. (...) Я вважаю, що ми знайдемо хороше рішення, з яким погодяться всі сторони, включно з українською", - сказав Войцеховський у вівторок після неформального засідання Ради ЄС із сільськогосподарських питань.

Він нагадав, що до подій в Україні проблема торгівлі українськими пшеницею, кукурудзою, ріпаком, насінням соняшнику на основі договору про асоціацію ЄС-Україна не виникала, тому що їх вивозили майже повністю повз ці прикордонні країни морем в Азію та Африку. Тепер через блокування морських маршрутів ціни на українські агрокультури знизилися. У результаті перекупники, які отримують вигоду з цієї ситуації, не допомагають ні Україні, ні країнам Євросоюзу.

Як заявив польський міністр у справах ЄС Шимон Шинковський вель Сенк, якщо заборону Європейського Союзу на імпорт агропродукції з України до п'яти європейських країн не продовжать, Польща готова вдатися до односторонніх дій, пише polskieradio24.pl.

"Так само, як коли ми запровадили односторонню заборону й пізніше домоглися її на рівні ЄС, зараз ми сповнені рішучості захищати інтереси польських фермерів насамперед. Це пріоритет. Ми хочемо допомогти Україні, ми робимо це в більших масштабах, набагато більших, ніж деякі інші держави-члени, однак найважливішими є інтереси власних громадян, у цьому випадку фермерів", - наголосив міністр у справах ЄС.

Він запевнив польських фермерів, що після 15 вересня вони "можуть бути спокійні", оскільки ухвалені рішення будуть рішеннями в їхніх інтересах.

"Ми боремося на рівні ЄС за запровадження цієї заборони. Якщо її не буде виконано, ми також готові вжити індивідуальних заходів", - додав польський міністр.

Коментуючи заяву української влади про можливе подання скарги до СОТ у разі односторонньої заборони на імпорт української агропродукції низкою європейських країн, Шинковський вель Сенк зауважив, що українці грають "жорстко, інколи переходячи певні межі, які, на нашу думку, не слід перевищувати, враховуючи масштаби допомоги з боку Польщі та інших країн ЄС".

"Ми не прогнемося під таким тиском", - наголосив міністр у справах ЄС.

У вівторок у Брюсселі відбулося чергове засідання робочої групи Єврокомісії, яка вивчає питання імпорту української агропродукції. Польща закликала представників Єврокомісії продовжити заборону на імпорт чотирьох сільськогосподарських продуктів - пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику - з України після 15 вересня, а також зробити список гнучким. П'ять країн ЄС - Польща, Угорщина, Словаччина, Румунія і Болгарія - виступають за продовження заборони.

За інформацією польських ЗМІ, чергове засідання робочої групи відбудеться 12 вересня.

Раніше заступник міністра економіки - торговий представник України Тарас Качка в інтерв'ю Politico заявив, що Україна може подати позов проти Брюсселя і країн-членів Європейського союзу до СОТ, якщо вони не скасують обмеження на експорт її агропродукції після 15 вересня.

"Із цілковитою повагою і вдячністю до Польщі - в разі запровадження будь-яких заборон після 15 вересня Україна подасть позов проти Польщі та ЄС до Світової організації торгівлі", - сказав він.

Торгпред України наполягає, що ці обмеження порушують угоду про вільну торгівлю, які діють між Україною та ЄС із 2014 року.

"Ми не маємо наміру негайно вживати заходів у відповідь з огляду на дух дружби й солідарності між Україною та ЄС", - пояснив Качка і додав, що системна загроза українським інтересам змусить країну передати цю справу до СОТ.

Заяви про можливість звернення до СОТ лунали також із боку МЗС України.

Єврокомісія 5 червня дала згоду на продовження до 15 вересня заборони на експорт чотирьох культур: пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України в Болгарію, Угорщину, Польщу, Румунію та Словаччину. Водночас транзит цих товарів через ці країни дозволено.