У Львові під час дводенної конференції стартував відкритий набір учасників трирічного міжнародного культурного проєкту "UREHERIT. Архітектори за спадщину в Україні: відтворення ідентичності та пам'яті".

"Під час конференції у Львові ми дали старт відкритому набору учасників проєкту. Ми чекаємо заявок від українських професіоналів і спільнот щодо бажання працювати в тій чи іншій робочій групі", - повідомила ініціаторка та координаторка проєкту, членкиня ради Асоціації архітекторів Литви Рута Лейтанайте (Rūta Leitanaitė).

Метою трирічного проєкту UREHERIT є дослідження різних тем, пов'язаних зі збереженням і реставрацією культурної спадщини.

"Спадщина - це каталізатор майбутнього для будь-якої країни, і тим паче для України, яка наразі справді шукає відновлення, щоб наново відкрити та відтворити свій образ і бачення майбутнього", - зазначила на відкритті конференції координаторка ЮНЕСКО К'яра Децці Бардескі.

В. о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв наголосив, що координація та взаємодія з міжнародним співтовариством є для України ключовим фактором у побудові рішень і напрацюванні алгоритмів оцінювання збитків, а також відновлення та збереження культурної спадщини.

Голова Державного агентства розвитку туризму Мар'яна Олеськів переконана, що вкрай важливим є питання стимулів збереження спадщини, щоб власнику було економічно вигідно реставрувати пам'ятку. "Туризм - один зі способів, щоб спадщина для власника була не ярмом, а комерційно успішним проєктом. Зі свого боку ми думаємо, наприклад, про підвищення категорії готелю, який провів повноцінну реставрацію історичної будівлі", - повідомила Олеськів.

"Ми розглядаємо культурну спадщину не лише як щось, що ми маємо зберегти, а й як ресурс для сталого та демократичного відновлення України, міст і самої країни - в економічному, екологічному та культурному плані. Спадщина об'єднує спільноти, дає відчуття місця і гордість нації, а також допоможе повернути людей додому", - сказала Лейтанайте.

На думку президента Ради архітекторів Європи (Architects' Council of Europe, ACE) Рут Шагеманн, політики мають усвідомлювати цінність усієї спадщини, а не лише пам'яток архітектури, що мають охоронний статус. Щодо європейського досвіду, то допомогти українцям зберегти архітектурну спадщину можуть "хороші державні закупівлі, хороша конкуренція, прозорі процеси, участь людей, місцевої громади, а також адаптація правил".

Серед основних тем UREHERIT - оцінювання збитків, завданих війною культурній спадщині; критерії та методики оцінювання цінності спадщини; участь громадськості у відновленні культурної спадщини; архітектурні конкурси; комплексна реновація модерністського житла; технології та інновації в проєктах відновлення тощо.

На цьому етапі проєкту триває оцінка наявної ситуації та потреб України загалом та окремих міст. Результати аналізу та детальний план за напрямами буде представлено на наступній конференції, у Стокгольмі в травні 2024 року.

У конференції у Львові взяли участь понад 300 фахівців, під час неї було представлено перші напрацювання, концепції програм і навіть інвестиційні проєкти.

Президент НСАУ Олександр Чижевський наголосив, що вкрай важливим є впровадження в широку свідомість значущості культурної спадщини. Ключовим завданням він бачить імплементацію напрацювань проєкту в професійну освіту.

Уже триває робота над двома освітніми програмами - для студентів і дипломованих архітекторів. Для студентів освітню програму на тему відродження культурної спадщини як ресурсу стійкої трансформації розробить Харківська школа архітектури (ХША), програми підвищення кваліфікації для фахівців розробляють НСАУ і шведські архітектори.

Як повідомлялося, міжнародний культурний проєкт "UREHERIT. Архітектори за спадщину в Україні: відтворення ідентичності та пам'яті" ініційований Асоціацією архітекторів Литви. Він співфінансується в рамках програми Європейського Союзу "Креативна Європа" на суму EUR1 млн (код проєкту 101121502 - U-RE-HERIT) і реалізується консорціумом у складі 11 фахових організацій із дев'яти країн.