У реєстрі зниклих безвісти за особливих обставин налічується понад 2 тис. дітей, дані зіставляють із реєстром щодо депортованих
Наразі дані щодо депортованих українських дітей, що містяться в реєстрі Міністерства реінтеграції України, зіставляються з інформацією щодо дітей із реєстру безвісти зниклих за особливих обставин.
В ексклюзивному інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Артур Добросердов розповів, що наразі в реєстрі налічується 2 тисячі 123 дитини.
Відповідаючи на запитання про те, чи є серед них діти, примусово депортовані до РФ та Білорусі, уповноважений пояснив, що адміністрування Єдиного реєстру осіб, зокрема дітей, депортованих або примусово переміщених у зв'язку зі збройною агресією РФ проти України, здійснює ДП "Український національний центр розбудови миру", яке належить до сфери управління Міністерства реінтеграції.
"У цьому реєстрі містяться відомості про тих осіб, хто був примусово переміщений в межах окупованих територій, або ж депортований на територію РФ чи Білорусі", - зазначив уповноважений.
За його словами, кількість записів у реєстрі Міністерства реінтеграції є дуже великою, бо враховує інформацію, яка збиралася від початку війни з усіх можливих джерел.
"Наразі проводиться робота щодо зіставлення інформації, що міститься в реєстрі Мінреінтеграції і в нашому реєстрі Міністерства внутрішніх справ України", - повідомив Добросердов.
Говорячи про записи, які є безпосередньо в реєстрі МВС, він уточнив, що більшість дітей, які вважаються зниклими безвісти, - діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, про яких повідомляли відповідні органи й установи після окупації територій.
Коментуючи той факт, що серед депортованих українських дітей є саме діти-сироти, уповноважений уточнив, що безвісти зниклою за особливих обставин особа може значитися, якщо є відповідне звернення до органів поліції.
"Точка входу" - це звернення до підрозділів Національної поліції України, ми завжди про це говоримо. Якщо щодо зниклих військових сім'ї діляться між собою алгоритмами дій і звертаються до поліції, то ситуації, пов’язані зі зникненням цивільних, бувають абсолютно різні", - додав він.
Водночас Добросердов пояснив: "На жаль, є факти, коли люди думають, що краще не звертатися в поліцію, щоб не було проблем з боку окупаційної влади".