Голова УІНП: Меморіалізація російсько-української війни буде складною

Голова Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Антон Дробович зазначає, що меморіалізація російсько-української війни буде складною, але в Україні формується нова меморіальна мова світового рівня.

"Меморіалізація війни буде складною, і вона вже складна. Багато людей мають радянське розуміння практик меморіалізації, плюс нестача ресурсів. І почасти процес перетворюється в таке не дуже якісне меморіалізування", - сказав Дробович в ексклюзивному інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".

Водночас він зазначив, що також з'являються й об'єкти нового рівня та нової меморіальної культури. Зокрема, у Вишгороді створено меморіал "Хрест героїв", в Ірпені нещодавно відкрили меморіал "Воля", є проєкт "Відкритий перелом" в Ірпені, а також відбувся конкурс архітектурних проєктів для меморіалізації в селі Ягідне.

"Мені прикро, що багато хто серед уряду і парламенту говорить про важливість цього напряму, але реально ніколи далі гасел не заходить. Я не бачив, щоб хоч одна політична сила натисла на бюджетний комітет для ухвалення якоїсь програми, наприклад, зі збереження старих козацьких цвинтарів або створення конкретних меморіальних проєктів, присвячених цій війні", - нарікає голова УІНП.

У свою чергу Дробович звернув увагу на те, що той факт, що в Україні з'явилися меморіали під час повномасштабної війни, є неймовірним. "У нас прилітають ракети, у нас по пів дня немає світла, у нас в руїнах лежать обласні центри, а ми примудряємося вже будувати меморіальні об'єкти. Під час Другої світової війни такого не було. Масова меморіалізація зайняла декілька десятиліть після війни", - зазначив посадовець.

Очільник УІНП наголосив, що, на його думку, щонайменше останні п'ять років в Україні формується нова меморіальна мова світового рівня.

"Наразі Україна фактично є місцем, яке доводить, що старі меморіальні мови та підходи не працюють як годиться, зокрема ті, відповідно до яких у всьому світі будувалися музеї, публічні простори, пам'ятники, що мали б розказати й застерегти від повторення війн і геноцидів у Європі та світі", - додав він.

Як повідомлялося, Дробович вважає за необхідне створити юридичну особу Музею історії російсько-української війни з ядром фахівців, які займалися б пошуками, складанням колекції та підготовкою концептуальних рішень. Водночас він не знає, чи достатньо для цього ресурсів.

Крім того, Дробович заявляє, що для Національного пантеону українських героїв знайшли нове знакове місце в центрі Києва, але його зведення можливе лише після стабілізації української економіки.