Рада ЄС у п'ятницю остаточно затвердила новий Шенгенський прикордонний кодекс – зведення правил Євросоюзу, які регулюють управління внутрішніми та зовнішніми кордонами, а також прикордонний контроль осіб.

"Подорож Шенгенською зоною без контролю на кордонах - це одне з головних досягнень ЄС. Сьогоднішнім голосуванням ми дали державам-членам необхідні інструменти, щоб зберегти такі переміщення без кордонів усередині Шенгенського простору, забезпечуючи при цьому безпеку зовнішніх кордонів, борючись з нелегальною міграцією та ризиками. для громадської охорони здоров'я", - заявила міністр внутрішніх справ Бельгії, що головує в Раді ЄС, Аннеліс Верлінден.

Як зазначається в комюніке ради, ця "реформа відіграє важливу роль у підвищенні стійкості Шенгенської зони до нинішніх та майбутніх криз на її зовнішніх кордонах".

Затверджений Радою ЄС регламент надає можливість вжити "загальноєвропейських заходів, які обмежують доступ громадян третіх країн до Євросоюзу у разі великомасштабної надзвичайної ситуації у галузі охорони здоров'я".

Цей регламент також запроваджує процедуру, "яка дозволить боротися проти вторинного переміщення мігрантів (відмовників) з однієї держави-члена до іншої", а також пропонує рішення для ситуацій, коли мігрантів використовують на кордонах у політичних цілях.

У документі міститься пояснення щодо можливого тимчасового запровадження контролю на внутрішніх кордонах правил, які гарантують, що такі дії залишаться крайнім заходом, коли може виникнути "серйозна загроза державній політиці чи внутрішній безпеці".

У таких випадках держави ЄС повинні будуть оцінити необхідність і пропорційність цього рішення, а також оцінити, чи не можна досягти цілей іншими засобами, пояснюють у Брюсселі.

При цьому переглянутий кодекс встановлює максимальну тривалість, протягом якої може зберігатись такий контроль на внутрішніх кордонах. Він може залишатися чинним максимум протягом двох років. У виняткових ситуаціях внутрішній прикордонний контроль може двічі продовжити ще на 6 місяців з можливістю продовження на один рік.

Ця постанова Ради ЄС набирає чинності на двадцятий день після її публікації в "Офіційному журналі" Європейського Союзу. Воно безпосередньо застосовується у країнах ЄС.