Прокурори Міжнародного кримінального суду розслідують передбачувані російські кібератаки на цивільну інфраструктуру України як можливі військові злочини, повідомили у п'ятницю агентству Reuters чотири джерела, знайомі зі справою.

Це перше підтвердження того, що атаки в кіберпросторі розслідуються міжнародними прокурорами, що може призвести до видачі ордерів на арешт, якщо буде зібрано достатньо доказів.

За словами однієї з офіційних осіб, розслідуються атаки на інфраструктуру, які ставлять під загрозу життю людей, порушуючи подачу електроенергії та води, обриваючи зв'язок із службами екстреного реагування або відключаючи послуги мобільного зв'язку, які передають попередження про повітряні нальоти.

Прокурори МКС працюють разом із українськими командами над розслідуванням "кібератак, скоєних з початку повномасштабного вторгнення" у лютому 2022 року, сказав чиновник, який відмовився назвати своє ім'я, оскільки розслідування ще не завершене.

Два інші джерела, близькі до прокуратури МКС, підтвердили, що вони вивчають кібератаки в Україні, і сказали, що вони можуть бути скоєні ще 2015 року, коли Росія захопила і в односторонньому порядку анексувала Кримський півострів в України.

Щонайменше чотири великі атаки на енергетичну інфраструктуру перебувають у стадії вивчення, повідомили Reuters два джерела, знайомі з перебігом розслідування.

За словами високопоставленого джерела, одна з груп російських хакерів, які потрапили під приціл МКС, відома у колах дослідників кібербезпеки під назвою Sandworm, і, на думку українських чиновників та кіберекспертів, пов'язана з російською військовою розвідкою.

Команда Центру з прав людини при Школі права Каліфорнійського університету в Берклі розслідує кібератаки Sandworm на українську громадянську інфраструктуру з 2021 року, а в 2022 і 2023 роках подала конфіденційні матеріали в МКС, вказавши п'ять кібератак, які, на її думку, можуть злочини.

Sandworm підозрюється у низці гучних атак, включаючи успішну атаку на енергосистему на заході України в 2015 році - одну з перших у своєму роді, на думку дослідників кібербезпеки.

Група хакерів-активістів, яка називає себе "Сонцепек" ("гаряча точка"), взяла на себе відповідальність за велику атаку на українського оператора мобільного зв'язку "Київстар" 12 грудня минулого року. Українські служби безпеки ідентифікували цю групу як прикриття Sandworm.

Київ також вважає, що Sandworm здійснював масштабний кібершпигунство проти західних урядів від імені російських спецслужб.

Міжнародне право, яке регулює збройні конфлікти та закріплене в Женевських конвенціях, забороняє напади на цивільні об'єкти, проте загальноприйнятого визначення того, що є кібервоєнним злочином, не існує.

У 2017 році вчені-юристи склали довідник під назвою "Таллінське керівництво" щодо застосування міжнародного права до кібервійн та кібероперацій.

Але експерти, опитані Reuters, кажуть, що неясно, чи можна вважати самі дані "об'єктом" нападу, забороненого міжнародним гуманітарним правом, і чи їх знищення, яке може бути згубним для цивільного населення, бути військовим злочином.

"Якщо суд займеться цим питанням, це внесе велику ясність", - сказав професор Майкл Шмітт з Університету Редінга, який очолює процес "Талліннського керівництва".

Шмітт вважає, що злом "Київстару", що належить голландській компанії Veon, відповідає критеріям, що дозволяють визначити його як військовий злочин.

"Ви завжди дивіться на передбачувані наслідки вашої операції. І, знаєте, це був передбачуваний наслідок, який ризикував людям", - заявив Шмітт.