Адаптація військовослужбовців до бойових умов і реабілітація після повернення з фронту за супроводу психологів реальна, зазначає старший офіцер центру оперативно-психологічного забезпечення Національної гвардії України Анатолій Бондар.

"Ми не народжені для війни, але цю роботу потрібно робити. Ми адаптуємося. Людина – такий організм, який звикає до всього. Тільки комусь потрібно для цього менше часу, комусь – більше. За допомогою і підтримкою психолога можемо зменшити період адаптації з пів року до одного-двох місяців, залежно від напряму виконання завдань", - розповів Бондар в ексклюзивному інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".

Він наголосив, що ніхто не відправляє бійців без адаптації на "нуль", під час підготовки психологи максимально моделюють ситуації, які можуть виникнути на полі бою.

"Під час підготовки використовуємо і холості постріли, і імітацію вибухів. По-перше, так ми бачимо реакцію бійця, по-друге, розуміємо, на чому треба сконцентруватися. Також розуміємо, що комусь, можливо, буде краще у підрозділах забезпечення", - пояснив він.

За словами старшого офіцера центру оперативно-психологічного забезпечення Нацгвардії, після ротації бійці проходять психологічну реабілітацію протягом трьох днів - так звану декомпресію.

Бондар розповів, що в цей час проводять дебрифінг (робота з груповою психологічною травмою), психодіагностику, арт-терапію та інші методи поліпшення психоемоційного стану бійців.

Згодом, як пояснив він, уже психологи на місцях визначають військовослужбовців, яким потрібна більш серйозна психологічна реабілітація, - таких військових направляють на два тижні до відомчого медичного закладу.

Бондар звернув увагу на те, що психологічний супровід бійця - комплексний, триває стільки, скільки згодом буде потрібно військовому для адаптації до цивільного життя.

Відповідаючи на запитання про те, чи реальна на практиці соціалізація бійців, Бондар сказав: "Реальна. Хлопці соціалізуються завдяки тому, що є колектив, підтримка, можливість поговорити з психологом. Є державна підтримка, купа опцій допомоги для військових, щоб вони не залишалися наодинці зі своїми проблемами".

"Я бачу позитивну динаміку змін: це наче потяг, який уже рушив, і чим далі, тим упевненіше він тримається своєї колії", - підсумував він.