Протягом 2025р. кількість біометанових заводів має зрости майже удвічі, їхня потужність - втричі – глава БАУ
В Україні вже є чотири біометанових заводи, один з яких випускає bio-LNG, ще три, в тому числі один з виробництва bio-LNG планують почати роботу протягом 2025 року, повідомив голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха.
"У нас (у секторі біоенергетики – ЕР) найбільш позитивні новини у біометані. З 2021 року є базове законодавство, з 2024 – дозволений експорт. Зараз чотири заводи вже виробляють біометан і почали експорт. Ще три завершують переведення потужностей з біогазу на біометан і почнуть його виробництво найближчим часом", – сказав Гелетуха під час конференції аналітичного центру We build Ukraine "Зелена енергетика для відбудови" в Києві у четвер.
Згідно з представленою ним презентацією, зараз виробництвом біометану займаються ТОВ "Галс Арго" (Чернігівська обл., річна потужність 3 млн куб. м), група компаній VitAgro (Хмельницька обл., 3 млн куб. м), МХП (Дніпропетровська обл., 11 млн куб. м), а також МХП у Вінницькій області випускає bio-LNG на заводі потужністю 24 млн куб. м.
У 2025 році планують виробництво біометану Теофіпольська енергетична компанія у Хмельницькій області, яка поки що матиме найбільшу потужність – 56 млн куб. м, а також ТОВ "Галс Арго" у Київській області (3 млн куб. м). Крім того, ТОВ "Yum Liquid Gas" у Вінницькій області планує випускати bio-LNG обсягом 11 млн куб. м. Як зазначається в презентації, загальна потужність виробництва біометану до кінця року становитиме 111 млн куб. м.
Гелетуха зазначив, що поки експорт біометану в Європу обтяжений низкою проблем, але назвав їх проблемами росту.
"Не дуже готовий ЄС, там є Union Database (система обліку рідких і газоподібних біопалив в рамках Директиви ЄС про ВДЕ (RED II) – ЕР), яка ще не почала працювати для газів і не зрозуміло, як вона буде працювати з українським біометаном. Але це проблеми росту. В цілому європейський ринок біометану дефіцитний, є меморандум між Україною та ЄС зі взаємодії у відновлюваних газах, є бажання купувати наш біометан. І Україна має яскраві перспективи в його виробництві, поки що для експорту, а далі й для внутрішнього споживання", – пояснив глава БАУ.
При цьому у своєму виступі він зауважив, що розвиток біоенергетики, яка могла б замістити суттєві обсяги дефіцитного природного газу гальмується низкою чинників, зокрема, субсидованою ціною на газ, яка позбавляє біоенергетичні проєкти конкурентності, а також наявністю податку на викиди СО2 для біоенергетики, закон про відміну якого досі не прийнятий в цілому. Він вказав, що за останніми відкритими даними, у 2020 році біомаса замістила майже 5,2 млрд куб. м природного газу, і цю тенденцію потрібно продовжувати.
Як повідомлялося, у травні 2025 року міжнародна компанія у сфері харчових і агротехнологій МХП, розпочала комерційне виробництво зрідженого біометану (bio-LNG) і здійснила першу поставку українського bio-LNG до партнера в Європейському Союзі, повідомила пресслужба компанії.
Перед цим біометановий завод МХП "Оріль-Лідер" (Дніпропетровщина) 11 лютого експортував 27,4 тис. куб. м біометану, ставши другою українською компанією, що здійснила такий експорт.
Першу партію українського біометану в 67 тис. куб. м 7 лютого експортував енергохолдинг Vitagro, чий завод потужністю 3 млн куб. м біометану в рік працює в Хмельницькій області. Експорт в обох випадках здійснювався до Німеччини.
