Впровадження CBAM недостатньо для стимулювання декарбонізації - дослідження
Впровадження CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism, тариф ЄС на вуглецевомістку продукцію, який розпочне свою платну фазу на початку 2026 року - ІФ-У) приведе до помірних структурних зрушень в економіці України, але є недостатнім для стимулювання декарбонізації, йдеться у дослідженні Green Deal Ukraїna.
"Для економіки України в цілому вплив CBAM обмежений. Важливо зазначити, що європейські виробники також зіткнуться з суворішими правилами, оскільки з 1 січня 2026 року їхні безкоштовні дозволи на викиди поступово припиняються. Це вирівнює умови гри між виробниками з ЄС і поза ЄС. Без CBAM Україна отримала б перевагу не лише проти компаній ЄС, а й проти всіх інших країн, які експортують до ЄС та мають платити CBAM", - повідомив науковий керівник проєкту Green Deal Ukraїna Георг Цахманн в інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна".
Дослідження Green Deal Ukraїna розглядало два основних сценарії: один із впровадженням CBAM, інший з відстрочкою CBAM.
В охоплюваних CBAM секторах з інтенсивними викидами, як-от металургія та енергетичний сектор, у разі впровадження цих вимог можливе падіння виробництва. При цьому виробництво чавуну та сталі скоротиться майже на $250 млн до 2035 року порівняно з рівнем 2035 року за базовим сценарієм, а виробництво в енергетичному секторі – на $237 млн. З іншого боку, у більш чистих секторах та секторах поза охопленням CBAM спостерігається помірне зростання виробництва, що виграє від перерозподілу певних факторів виробництва, як-от капітал та праця. До секторів, які, за прогнозом, розширюються, належать легка промисловість, сільськогосподарська продукція та послуги.
"Якщо ви запровадите CBAM, загальний вплив на економіку України буде досить обмеженим, але сталеливарний сектор переорієнтується на інші регіони і зменшить експорт до ЄС", - повідомив Цахманн.
Загалом сектори з високою вуглецевою інтенсивністю, як-от цемент, експортуватимуть на 13,8% менше у 2035 році порівняно зі сценарієм без CBAM. Енергетичний сектор зазнає скорочення експорту майже на 9%, тоді як експорт чавуну, заліза та сталі впаде на 3,1%. Інші галузі, що підпадають під вплив CBAM, зазнають менш суттєвих змін в експорті.
Щодо впливу CBAM в цілому, то зниження добробуту оцінюється менше ніж 0,1% порівняно з базовим сценарієм, водночас імовірне незначне пригальмування економічного зростання (приблизно 5,9% у CBAM-сценарії порівняно з близько 6% у сценарії без CBAM). При тому вплив CBAM на зниження вуглецевої інтенсивності України дуже помірний - викиди CO₂ знижуються лише на 0,3%-0,8% на рік.
Тож, згідно з дослідженням, покладання лише на CBAM є недостатнім для стимулювання декарбонізації - українські політики повинні проводити структурні реформи та розробляти "зелену" промислову політику, яка підтримує декарбонізацію.
"Існує український Фонд декарбонізації, який має дуже невеликий обсяг і використовує ці гроші, умовно, для кількох невеликих проєктів сонячних панелей, тому наразі це нічого впливового. Так, у 2024 році він видав лише 16 позик на загальну суму близько $4 млн. Але вже існує інструмент. Проблема в тому, що він дуже малий, і управління, ймовірно, не розраховане на обіг десятків мільярдів гривень. Я маю на увазі, висока ціна на вуглець збере так багато грошей, що ви захочете бути впевнені, що парламент, антикорупційні органи та всі інші мають чітке уявлення про те, як ці гроші будуть використані", - навів приклад Цахманн.