Європейський Союз хоче прискорити співпрацю з Україною у сфері постачань сировини та виробництва акумуляторних батарей, запевнив віце-президент Європейської Комісії з міжвідомчих відносин та прогнозування Марош Шефчович.

"Україна - країна з великим потенціалом. У вас є всі мінерали. У вас є 117 зі 120 зазвичай використовуваних мінералів. З європейського списку 30 найважливіших видів сировини у вас є 21. Всі критичні сектори економіки залежать від надійних постачань сировини, включаючи цифрові технології, вітряки, фотоелектричні батареї, водень, аерокосмічну промисловість, дрони - для всього необхідна дуже конкретна сировина. Тому цей Меморандум про взаєморозуміння (про стратегічне партнерство між ЄС і Україною щодо сировини та акумуляторів - ІФ) так важливий, тому що ми вдвох можемо подивитися, що було б найкращим рішенням для України і для ЄС", - сказав Шефчович в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".

Він зазначив, що на практиці це означатиме для України насамперед отримання сировини з ґрунту.

"Було б надзвичайно доцільно також видобувати й обробляти ці матеріали стійким і соціально відповідальним способом, тобто з найменшим вуглецевим слідом та етичними стандартами. Є зобов'язання відновити природу до початкової стадії перед видобуванням. Окрім того, трудове законодавство, звісно ж, є сумісним із тим, як ми поводимося з робочими в Європі, і я не сумніваюся, що так воно і буде. Тому, що це дуже важливо для подальшого використання сировини в транспортних засобах", - пояснив Шефчович.

Він додав, що на першому етапі ЄС дуже тісно співпрацюватиме з Україною щодо зближення політик та нормативної бази гірничодобувної промисловості, щоб можна було вирішити всі ці важливі екологічні та соціальні аспекти.

"Тому, як ми і зробили сьогодні, ми запрошуємо не лише представників українського уряду (у вашому випадку Міністерство екології є першим українським членом і в European Battery Alliance, і в European Raw Materials Alliance), а й як можна більше компаній, щоб було створення мереж, взаємний вплив на можливі бізнес-інтереси, щоб ми могли бачити конкретні проекти, для яких ми могли б потім шукати бізнес-інтереси або фінансову підтримку через Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) або інших інвесторів", - сказав віце-президент Європейської Комісії.

За його словами, також важливо спільно працювати над тим, щоб українські компанії з європейськими партнерами могли брати участь у торгах на фінансування дослідницьких та інноваційних проектів у межах Horizon Europe, найбільшого дослідницького фонду, підтримуваного державою, із загальним бюджетом майже EUR100 млрд на наступні сім років, з яких EUR925 млн тільки на акумулятори.

Він зазначив, що нещодавно ЄС уклав аналогічну угоду з Канадою.

Шефчович повідомив, що критично важлива сировина, яку ЄС і Україна обговорюють найчастіше, це літій.

"Згідно з нашим прогнозним дослідженням, європейській акумуляторній промисловості буде потрібно у 18 разів більше літію вже до 2030 року і в 60 разів більше до 2050 року. Такий величезний попит відкриває перед Україною величезні можливості не тільки для добування літію, а й для його переробки, особливо через брак переробних потужностей у Європі. Також зростатиме попит на кобальт. Наразі Європа імпортує майже 70% кобальту з Конго та інших віддалених місць. І знову-таки в Україні є родовища кобальту. Потім рідкоземельні елементи. Європа імпортує 98%- 99% рідкоземельних елементів із Китаю, тоді як частина її попиту може бути покрита завдяки постачанням з України. Нам потрібні рідкоземельні елементи для батарей, магнітів, що використовуються у вітряних турбінах тощо", - пояснив він.