Ніколь Данилова, голова Асоціації управління відходами, для порталу Green Deal

 

Всесвітній день клімату зустрічаємо з поганими новинами: темпи глобального потепління значно вищі, ніж вчені прогнозували раніше.

Перегріваємося

Нещодавно Генсек ООН Антоніу Гуттеріш заявив, що 21 століття може стати останнім для жителів планети Земля. За його словами, якщо людство не зупинить підвищення глобальної температури, то до кінця століття опиниться перед кліматичною катастрофою.

Ще раніше 11 тисяч провідних вчених світу зробили спільну заяву, де назвали ситуацію з кліматом катастрофічною. Температура на планеті підвищується значно швидше, ніж вчені прогнозували раніше. У свіжому звіті Всесвітньої метеорологічної організації ООН йдеться про те, що рівень концентрації вуглекислого газу в атмосфері найвищий за всю історію людства, а середня температура повітря на Землі може зрости більш ніж на 1,5 градуса Цельсія вже у 2024 році. Хоча планували втримати її на цій позначці до кінця століття. Для цього майже всі країни світу підписали Паризьку кліматичну угоду і зобов’язалися скорочувати викиди парникових газів.

Чому так важливо втримати ці 1,5 °? Численні кліматичні моделі показують, що таке потепління планета ще зможе «перенести» – з серйозними наслідками, але не катастрофічними. А от потепління в 2° вже загрожує апокаліпсисом, тому що на планеті абсолютно все перебудується. І це станеться надзвичайно швидко. Старі, звичні нам умови зруйнуються, а на те, щоб склалися нові ще знадобиться не одне століття. Це буде епоха катаклізмів і воєн. Так, в історії планети були періоди й гарячіші, але людей тоді не було, як і більшості сучасних рослин та тварин, а площа суші була значно менша, ніж зараз.

Людина як вид, ймовірно, пристосується, але якою ціною? Землі, придатної для проживання, й ресурсів стане значно менше. У минулорічному звіті експерта ООН з прав людини йдеться про те, що наслідки глобального потепління підірвуть не лише основне право на життя, воду, їжу і житло для сотень мільйонів людей, а й, дуже вірогідно, знищать демократію і верховенство закону. Навіть із сухих та обережних формулювань чиновників ООН стає зрозуміло, що назріває період воєн за територію, воду та їжу.

Більшість рослин і тварин не встигнуть адаптуватися до нових умов і просто щезнуть. При потеплінні на 1,5 ° зникне приблизно половина комах, а також частина хребетних і 10% рослин. Якщо температура наблизиться до 2 °, то зникне половина біологічного різноманіття планети.

Через посилення парникового ефекту кліматична система планети повністю перебудовується: її лихоманить і веде вона себе непередбачувано. За останні 20 років порівняно з попередніми кількість катаклізмів на планеті в середньому збільшилася вдвічі. Буквально змінюється все: заливає там, де була пустеля, а в плодючих регіонах наступають тривалі засухи. На Алясці влітку загоряють (+38°!). А у Сахарі тепер випадає сніг!

Італія, наприклад, чи не найбільше потерпає від катаклізмів – тут лише за останні 10 років кількість аномалій збільшилася у 5 разів, особливо частими стали сильні паводки.

Україна – лідер за темпами потепління

Територію нашої держави не затопить море чи океан, як багато інших – тому, напевно, тема глобального потепління не стоїть на першому місці у порядку денному. Хоча насправді темпи потепління у нас найвищі – втричі швидші загальносвітових. І всі кліматичні моделі показують, що Схід та Південь країни потрапляють в зону опустелювання. На більшій території України за 2-3 десятиліття виникнуть проблеми з питною водою.  Вже зараз фахівці фіксують маловоддя у річках та значне пониження ґрунтових вод. А до 2050 року, за прогнозами НАНУ, нам доведеться імпортувати питну воду. Адже зміни клімату загострять екологічні проблеми, тому знизиться не тільки запаси водних ресурсів, а й їх якість.

За даними Укргідрометцентру, екстремальні погодні явища на нашій території трапляються вдвічі частіше, ніж 30-40 років назад і ця тенденція швидко посилюється. Уже звичними стають смерчі й урагани, градом і льодяні дощі, тривалі посухи, хвилі надзвичайної спеки і екстремального хлоду. А дощі все частіше випадають у вигляді сильних короткочасних злив (раніше опади були  здебільшого дрібними й затяжними). Тому, до речі, так часто «плавають» міста – зливові каналізації проектувалися під зовсім інші опади і не можуть відвести такі великі обсяги води, адже за годину може випасти місячна норма.

Маємо непередбачувані умови для веденя сільського господарства – однієї з основних галузей нашої економіки. Так, тепер у нас може рости багато нових, теплолюбних рослин, але гинуть традиційні для нашого регіону – не встигають пристосовуватися до нових умов. Значно збільшилася кількість різних шкідників. Під загрозою щезнення хвойні, дубові та букові ліси. Наприклад, масове всихання сосен – прямий наслідок змін клімату.  

Джерела небезпечного газу

Основна причина зміни клімату – надмірне використання викопного палива і «звільненння» вуглецю, який колись природа «законсервувала» у вигляді нафти, газу та вугілля. Але тепер науковці говорять, що дуже недооцінили вплив метану. Сміттєзвалища називають одним з факторів, який спричинює зміну клімату. На них припадає щонайменше п’ята частина світових викидів метану: газу, який в перші 20 років має парникову дію у 80 разів сильнішу, ніж вуглекислий газ. На жаль, існуючі системи збору даних не дозволяють визначити точні обсяги викидів.

У нещодавно опублікованій доповіді ЮНЕП «Глобальна оцінка метану» йдеться про те, що викиди газу можна скоротити вдвічі вже до 2030 року, і це дозволить уникнути підвищення середньої температури на 0,28 градуса за Цельсієм вже до 2050 року. Саме зменшення викидів метану – один з найбільш швидких і доступних способів сповільнити темпи потепління. До того ж метан є локальним забруднювачем. Він сприяє утворенню фотохімічного смогу, погіршуючи якість повітря та викликаючи астму. Тобто найбільший негативний ефект метан спричиняє безпосередньо на місці утворення.

Україна, яка приєдналася до «Глобальної метанової ініціативи» і зобов’язалася  до 2030 року на 30% зменшити викиди метану, має величезний потенціал скорочення саме у сфері поводження з відходами.

15 млн тонн побутових відходів утворюється в країні щороку, 94% цих відходів відправляється гнити на звалища за відсутності альтернатив у вигляді, наприклад, переробки відходів. Органічні рештки, які становлять більше половини побутових відходів, в умовах сміттєзвалища починають гнити і утворювати звалищний газ, який спричиняє не тільки парниковий ефект, але є ще й дуже отруйним.

Сучасні біогазові установки дозволяють частково його утилізувати. В Україні їх близько 20 і вони працюють лише на великих міських сміттєзвалищах. Вилучити вдається лише 20-30 % загальної кількості звалищного газу. При компостуванні відбуваються зовсім інші біохімічні процеси. Саме цей спосіб є безпечнішим, в результаті утворюються органічні добрива. Тобто просте сортування на дві фракції: органічні та неорганічні відходи; правильна їх подальша переробка або утилізація дозволила б суттєво зменшити викиди метану і покращити екологічну ситуацію. Адже в умовах потепління, негативний вплив сміттєзвалищ стане ще сильнішим. А це отруєне повітря, отруєні ґрунти та отруєні підземні води на десятки кілометрів навколо.