Голландський соціал-демократ Мохаммед Шахім, що відповідає за розробку законопроекту про механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM) у Європарламенті, пропонує більш жорсткий варіант впровадження механізму, ніж очікувалося раніше, випливає з драфту парламентського законопроекту, який є у розпорядженні порталу Green Deal.

У Брюсселі нагадують, що CBAM буде доповненням європейської системи торгівлі викидами (EU ETS), але замість квот вводяться спеціальні CBAM-сертифікати, які купуватимуть імпортери вуглецевоємної продукції в ЄС. Ціни сертифікатів розраховуватимуться на основі середньої аукціонної ціни квот у рамках EU ETS.

Дія CBAM у запропонованій Єврокомісією (ЄК) редакції поширюватиметься на імпорт добрив, електроенергії, продукції цементної промисловості та металургії (залізо, сталь, алюміній). Це, як зазначається, сектори із найбільшими викидами вуглекислого газу. При цьому в парламентському драфті зазначено, що на додачу до перерахованих секторів дія CBAM повинна поширюватися на постачання водню, органічних хімікатів і полімерів.

Крім того, євродепутати наголошують на необхідності обліку не лише прямих викидів у зазначених сферах, а й непрямих, отриманих при споживанні «брудної» електроенергії, тоді як раніше в ЄК говорили лише про можливість перегляду цих критеріїв після 2026 року, коли CBAM запрацював би повноцінно.

Водночас парламентарі пропонують скоротити перехідний період, який почне діяти з 2023 року, та запустити механізм повноцінно з 2025 року, коли компаніям уже доведеться купувати CBAM-сертифікати.

У драфті також наголошується на необхідності виведення з обігу безкоштовних квот на викиди в рамках EU ETS до кінця 2028 року – на 8 років раніше, ніж пропонує ЄК.

Крім цього, у тексті зазначено, що кошти від CBAM мають спрямовуватися на декарбонізацію найменш розвинених країн. Таке формулювання суперечить позиції ЄК, де розраховують на додаткові надходження до бюджету ЄС в обсязі EUR1 млрд на рік за рахунок CBAM.

Як зазначається, автори під час підготовки драфту отримали зворотний зв’язок від 54 компаній, асоціацій, представництв та НКО, у тому числі від представництва України в ЄС та Української асоціації бізнесу та торгівлі.

Шахім в інтерв’ю Agence Europe заявив, що члени комітету Європарламенту з питань екології, охорони здоров’я та продовольчої безпеки можуть до 10 лютого внести свої поправки до тексту. Євродепутат розраховує, що фінальний варіант законопроекту буде винесений на голосування в Комітеті у травні 2022 року для того, щоб голосування у сесійній залі відбулося вже у червні.

Як повідомлялося, у липні 2021 року ЄК представила структуру CBAM для імпортерів до ЄС, щоб уникнути ситуації, за якої європейські підприємства захочуть переїхати за межі ЄС, щоб не платити за викиди СО2.

Під дію CBAM підпадають компанії з усіх країн поза ЄС, крім тих, які беруть участь у EU ETS або мають пов’язану з ЄС національну СТВ. Це стосується членів Європейської економічної зони та Швейцарії.